Картина художнього життя ХХ століття за своїм розмаїттям перевершує всі попередні епохи. Відбувається стрімка глобалізація культурних процесів як загальносвітового, загальнолюдського явища, виникає безліч модерних музичних напрямів. Нові технічні можливості, поява невідомих доти технологій сприяли виникненню нових художніх форм. Надзвичайного значення набув синтез мистецтв. Кожен вид музичної творчості має свої особливості та своє призначення. Вони є віддзеркаленням мінливого життя і духовних процесів, що відбуваються в суспільстві.
ХХ століття називають «століттям джазу». Джаз — це одне з найбільш неординарних явищ нашого часу. Ця музика швидко завоювала світ і знайшла мільйони прихильників. Цінителі вважають джаз не просто музикою, а справжнім стилем життя. Він і зараз залишається прекрасним і вільним.
Джаз — стильовий напрям музичного мистецтва, що сформувався в США на початку ХХ ст. внаслідок взаємопроникнення африканської та європейської музичних традицій.
Характерними особливостями джазу є імпровізація і складний ритм (поліритмія). Джазовий музикант — це особливий тип митця: він створює музичний твір у взаємодії з партнерами по ансамблю. Отже, джаз — це мистецтво гри, діалогу, своєрідного спілкування мовою музики.
За формою джазові композиції нагадують варіації: після показу основної теми солісти по черзі виконують сольні партії, демонструючи блискучу майстерність імпровізації.
Витоками джазу вважають трудові, релігійні (спірічуелс) і світські (блюзи) пісні афроамериканців, музику вуличних «крокуючих» духових оркестрів, мелодії й ритми регтаймів.
Скотт Джоплін. Регтайм «Артист естради».
Більшість джазових творів — інструментальні композиції, проте імпровізаційний характер музики зумовив розвиток віртуозного вокалу, де співак також міг використовувати увесь діапазон свого голосу. Це відкрило світові нові «золоті» голоси надзвичайно обдарованих американських виконавців джазу.
Джазові музичні інструменти загалом не відрізняються від інструментів симфонічного оркестру, але діапазон їхнього звучання ширший. Наприклад, у духових (труби, тромбони) це досягається використанням різноманітного додаткового приладдя (мундштуків, сурдин, акустичних пасток), які змінюють тембр та характер звучання. Ударні інструменти в джазовому оркестрі зібрані в спільну ударну установку, на якій грає одна особа. Яскравого колориту музиці джазу додають етнічні шумові інструменти (барабани конга і бонго, маракаси), а також банджо та саксофон.
Серед видатних представників американського джазу — музиканти Луї Армстронг, Дюк Еллінгтон, Скотт Джоплін, а також співаки та співачки Махелія Джексон, Елла Фіцдже-ральд, Біллі Холідей, Ел Джерро.
Луї Армстронг — видатний американський виконавець джазової музики. Його називали «королем джазу». Творчість Армстронга нерозривно пов’язана з історією цього жанру. Талановитий американський джазмен-трубач і співак справив найбільший вплив на розвиток джазової музики і поширення її у світі. Саме Луї Армстронг удосконалив форми джазу, винайшов нові виражальні засоби.
Луї Армстронг був неперевершеним виконавцем блюзів, які називали «піснями суму, піснями стогону». Зазвичай їхні сюжети були пов’язані з важким життям знедоленого народу. Для мелодій блюзів характерні своєрідні інтонації, повільний темп і синкопований ритм. Блюз значною мірою вплинув на формування професійної музики, але насамперед — на рок і джаз, де надовго залишився однією з основних жанрових форм.
Луї Армстронг. «Блюз західної околиці».
Еллу Фіцджеральд називали «першою леді джазу» й «королевою джазу». Голос співачки відзначався неповторним тембром, широким діапазоном і великими віртуозними можливостями. Вона досягла висот джазового вокалу і залишилася яскравою зіркою світового значення.
«Hello, Dolly» у виконанні Елли Фіцджеральд.
Протягом ХХ століття джаз поширювався, розвивався, змінювалися його стильові напрями. Своєю експресією він захопив у полон багатомільйонну аудиторію всієї земної кулі.
Синтез джазових традицій з музикою різних народів дозволяє стверджувати, що джаз — це дійсно світова музика.
Мистецтво джазу яскраво представлено і в Україні, у різних містах традиційно відбуваються міжнародні фестивалі джазової музики. Серед найвідоміших — Jazz Bez, Jazz Koktebel. Вагомий внесок у популяризацію джазового руху належить Володимиру Симоненку, Олексієві Когану, Олегові Скрипці.
Запитання та завдання
* Що зумовило виникнення джазу в американській музичній культурі?
* У чому полягають стильові особливості джазової музики? Назвіть його видатних виконавців.
Пізнаємо разом
Складіть альбом художніх композицій, виконаних у техніці аплікації, на тему «Я слухаю джаз», орієнтуючись на твори А. Матісса із серії «Jazz».
У вільний час
Подивіться концерт Луї Армстронга, що відбувся в Австралії 1964 року.
Які твори вам сподобалися найбільше?
ХХ століття називають «століттям джазу». Джаз — це одне з найбільш неординарних явищ нашого часу. Ця музика швидко завоювала світ і знайшла мільйони прихильників. Цінителі вважають джаз не просто музикою, а справжнім стилем життя. Він і зараз залишається прекрасним і вільним.
Джаз — стильовий напрям музичного мистецтва, що сформувався в США на початку ХХ ст. внаслідок взаємопроникнення африканської та європейської музичних традицій.
Характерними особливостями джазу є імпровізація і складний ритм (поліритмія). Джазовий музикант — це особливий тип митця: він створює музичний твір у взаємодії з партнерами по ансамблю. Отже, джаз — це мистецтво гри, діалогу, своєрідного спілкування мовою музики.
За формою джазові композиції нагадують варіації: після показу основної теми солісти по черзі виконують сольні партії, демонструючи блискучу майстерність імпровізації.
Витоками джазу вважають трудові, релігійні (спірічуелс) і світські (блюзи) пісні афроамериканців, музику вуличних «крокуючих» духових оркестрів, мелодії й ритми регтаймів.
Скотт Джоплін. Регтайм «Артист естради».
Більшість джазових творів — інструментальні композиції, проте імпровізаційний характер музики зумовив розвиток віртуозного вокалу, де співак також міг використовувати увесь діапазон свого голосу. Це відкрило світові нові «золоті» голоси надзвичайно обдарованих американських виконавців джазу.
Джазові музичні інструменти загалом не відрізняються від інструментів симфонічного оркестру, але діапазон їхнього звучання ширший. Наприклад, у духових (труби, тромбони) це досягається використанням різноманітного додаткового приладдя (мундштуків, сурдин, акустичних пасток), які змінюють тембр та характер звучання. Ударні інструменти в джазовому оркестрі зібрані в спільну ударну установку, на якій грає одна особа. Яскравого колориту музиці джазу додають етнічні шумові інструменти (барабани конга і бонго, маракаси), а також банджо та саксофон.
Серед видатних представників американського джазу — музиканти Луї Армстронг, Дюк Еллінгтон, Скотт Джоплін, а також співаки та співачки Махелія Джексон, Елла Фіцдже-ральд, Біллі Холідей, Ел Джерро.
Луї Армстронг — видатний американський виконавець джазової музики. Його називали «королем джазу». Творчість Армстронга нерозривно пов’язана з історією цього жанру. Талановитий американський джазмен-трубач і співак справив найбільший вплив на розвиток джазової музики і поширення її у світі. Саме Луї Армстронг удосконалив форми джазу, винайшов нові виражальні засоби.
Луї Армстронг був неперевершеним виконавцем блюзів, які називали «піснями суму, піснями стогону». Зазвичай їхні сюжети були пов’язані з важким життям знедоленого народу. Для мелодій блюзів характерні своєрідні інтонації, повільний темп і синкопований ритм. Блюз значною мірою вплинув на формування професійної музики, але насамперед — на рок і джаз, де надовго залишився однією з основних жанрових форм.
Луї Армстронг. «Блюз західної околиці».
Еллу Фіцджеральд називали «першою леді джазу» й «королевою джазу». Голос співачки відзначався неповторним тембром, широким діапазоном і великими віртуозними можливостями. Вона досягла висот джазового вокалу і залишилася яскравою зіркою світового значення.
«Hello, Dolly» у виконанні Елли Фіцджеральд.
Протягом ХХ століття джаз поширювався, розвивався, змінювалися його стильові напрями. Своєю експресією він захопив у полон багатомільйонну аудиторію всієї земної кулі.
Синтез джазових традицій з музикою різних народів дозволяє стверджувати, що джаз — це дійсно світова музика.
Мистецтво джазу яскраво представлено і в Україні, у різних містах традиційно відбуваються міжнародні фестивалі джазової музики. Серед найвідоміших — Jazz Bez, Jazz Koktebel. Вагомий внесок у популяризацію джазового руху належить Володимиру Симоненку, Олексієві Когану, Олегові Скрипці.
Запитання та завдання
* Що зумовило виникнення джазу в американській музичній культурі?
* У чому полягають стильові особливості джазової музики? Назвіть його видатних виконавців.
Пізнаємо разом
Складіть альбом художніх композицій, виконаних у техніці аплікації, на тему «Я слухаю джаз», орієнтуючись на твори А. Матісса із серії «Jazz».
У вільний час
Подивіться концерт Луї Армстронга, що відбувся в Австралії 1964 року.
Які твори вам сподобалися найбільше?
Немає коментарів:
Дописати коментар