“Тиха ніч, свята ніч…”

“Тиха ніч, свята ніч…”– без наспівування цієї ніжної та проникливої пісні не минає жодне Різдво. Вона так полюбилася українцям, що часом її помилково вважають українською народною колядкою. Але насправді вона була написана в Австрії у ХІХ столітті. Ми без сумніву включаємо “Stille Nacht, heilige Nacht…”до нашого рейтингу “10 творів класичної музики до Різдва” і “вирушаємо на пошуки” автора цієї всесвітньо відомої пісні. 

Вперше “Stille Nacht, heilige Nacht…” (оригінальна назва пісні німецькою мовою) з’явилася у німецьких друкованих пісенниках у 30-их рр. ХІХ століття, де автори тексту і музики були вказані, як невідомі. Згодом її почув пруський король Фрідріх Вільгельм IV і пісня так припала йому до душі, що король наказав за будь-яку ціну знайти її автора! Не так швидко виконали наказ короля… Але допоміг цьому незвичний випадок!

Директор хору австрійського Зальцбурга посварився з хористом, бо той неправильно виконував цю пісню. На зауваження, хорист не тільки мав сміливість заперечити директору, а ще й ошелешив його відповіддю: “Ми завжди співаємо вдома “Stille Nacht, heilige Nacht…” саме так! І врешті-решт – її написав мій батько і він краще знає, як співати!”

Досі невідомого автора пісні негайно розшукали. Ним виявився органіст і диригент церковного хору Франц Ксавер Грубер. А автором тексту пісні був приятель Грубера, священник Йозеф Мор.

Автор композиції розповів, що створив її 1818 року для Різдвяної служби у церкві святого Миколая у Оберндорфі під Зальцбургом. Нині у цій церкві пам’ятна таблиця вшановує авторів “Тихої ночі” написом:

 “Франц Грубер написав тут 24 грудня 1818 року мелодію, а вікарій Йозеф Мор склав текст пісні “Тиха ніч, свята ніч…”.

Stille Nacht, heilige Nacht…” надихала композиторів різних національностей та поколінь на створення власних опрацювань цієї пісні та використання її у своїх творах. Серед них – Макс Регер, Артур Онегер, Кшиштоф Пендерецький, Альфред Шнітке, Макс Брух та ін.

Альфред Шнітке – Stille Nacht для скрипки та фортепіано (1978):

джерело