Романс (Білі акації)

 

В.Ю. Баснер, автор українського тексту – О.Д. Пономарів

Вар. 1 Нам цілу ніч соловейко наспівував, Мріяв Хрещатик з Дніпром віч на віч,Пахощі дивні акації білоїАж до нестями п'янили в ту ніч.
Місто вмивалось весняними зливами, Танув Узвіз в срібнім сяйві надій.Вальсом пелюсток кружляли, щасливі ми,Часом досвітнім були молоді.
Роки промчали. Невже ми посивіли? Де ж свіжий чар ніжних квітів живих?Тільки зима заметілями білимиНам нагадає сьогодні про них.
В час, коли вітер зітхає знесилено, В небі згасає остання зоря,Квіти духмяні акації білоїМарять майбутнім, де юність моя. Вар. 2 Am A7 Edіm Dm Нам цілу ніч соловейко наспівував Dm7 Am E7 Am Ночі здавалось не буде кінця Am Edіm Gdіm Dm Грона духмяні акації білої F6 Am E7 Am Нам до світанку п'янили серця.
Сад був умитий весняними зливами Доли стояли у темній водіБоже, наївні були ми щасливимиЮні до болю були ми тоді.
Роки промчали зробивши нас сивими Де чистота пелюсток тих живих?Тільки зима заметілями білимиЗнов, як колись промовляє про них. В час, коли вітер лютує завією,Знов, як колись зачаровуюсь яГрона духмяні акації білої,Ви неповторні, як юність моя.