Філарет Колесса (1871-1947).

 Сьогодні день пам'яті Філарета Колесси (1871-1947) - видатного фольклориста, етнографа, композитора, музикознавця, літературознавця, батька Миколи Колесси, видатного українського композитора, диригента, педагога, засновника української диригентської школи..

"Філарет Колесса - основоположник українського етнографічного музикознавства. Музичну освіту здобув у Відні. У Віденському ж університеті захистив дисертацію доктора філології. Досліджував ритміку українських народних пісень, народні пісні Підкарпаття, Лемківщини, Полісся, українські думи. Автор хорових творів, обробок народних пісень. Репрезентував українську науку на міжнародних конгресах етнографів.

У 1907 році Філарет Колесса брав участь в організованій Лесею Українкою та її чоловіком Климентом Квіткою етнографічній експедиції, метою якої був запис мелодій історичних кобзарських дум. В одному з листів Леся Українка пояснювала, чому їхній вибір припав на Колессу: "…бо се дуже серйозний і розумний музикант-етнограф, і, певно, в нього діло вийде добре".

Леся Українка сама й субсидіювала експедицію. Знаючи, що від неї грошей Колесса не візьме, а сам таких коштів не має, поетеса надіслала 565 австрійських крон для оплати експедиції від імені невідомого "субсидіатора". Науковець радо погодився на пропозицію, яка цілком відповідала спрямуванню його наукової діяльності. Але всі добре розуміли складність цієї справи за умов, коли діяла урядова заборона на українську мову і культуру.

Як і очікувалось, Колесса не одержав урядового дозволу на подорожування по селах для вишукування кобзарів (поліція переслідувала тих, хто попадався з бандурою). Вихід був єдиний - зібрати десь кобзарів.

Допоміг відомий художник, графік, знавець кобзарства Опанас Григорович Сластіон. Він надав Колессі у себе в Миргороді помешкання, купив фонографа (апарат для механічного запису та відтворення звуку) та фонографічні валики.", -

УКРІНФОРМ

.

Влітку 1908 р. Філарет Колесса записав на Миргородщині репертуар шести народних виконавців, здійснивши фольклористичну експедицію у Наддніпрянську Україну. Результатом п'ятирічної праці Філарета Колесси - весь записанийі і транскрибований матеріал, було видано двома томами (XIII та XIV] "Мелодій українських народних дум" у 1910 та 1913 роках відповідно.

У різні часи Філарет Колесса працював з Іваном Франком, Лесею Українкою, Миколою Лисенком. На честь Лисенка назвав сина Миколою.

У 1918 році захистив дисертацію у Віденському університеті та отримав вчений ступінь доктора філології.

"Упродовж цілого століття Колесси не сходять з арени інтелектуально-мистецького життя не лише України, а далеко за її межами. Йдеться про два покоління, про тих, чиї імена вже належать історії української культури: це брати Іван, Олександр, Філарет і наступна ґенерація – Микола, Любка, Христя. Якщо перші видатні представники родини працювали на ниві науки і лише частково – в галузі музики, то другі відзначилися в ділянці музичного мистецтва.", - Ксеня Колесса-Гелитович