6 березня 2003 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про Державний гімн України», згідно якого головною піснею країни стала композиція «Ще не вмерла України і слава, і воля».
Священні символи, які уособлюють самобутність і національну єдність має кожен народ. Вони покликані підносити дух нації у боротьбі за свободу, національну самоідентифікацію та самоутвердження, за власну самостійну державу. До таких символів, крім прапора та герба, належить і гімн.
Твір, який мільйони людей по-справжньому сприймають як музичний символ свого народу, не може бути штучно створений чи «нав’язаний згори» - лише від усього серця. Він мусить пройти перевірку часом, історичними подіями, стати невід’ємною часткою суспільного життя.
Шляхом всенародного визнання пройшов і Гімн України, з плином часу дедалі впевненіше розширюючи простір свого духовного впливу. Справжнім всеукраїнським, національним, а згодом і Державним Гімном України стала пісня «Ще не вмерла України і слава, і воля» на слова Павла Чубинського та музику Михайла Вербицького. Музична редакція Гімну офіційно була ухвалена 15 січня 1992 року, а текст (слова першого куплету та приспів) був затверджений 6 березня 2003 року, що знайшло своє відображення в Основному Законі України.
Створення сучасного Гімну України бере початок з осені 1862 року, коли український вчений-етнограф, поет і журналіст, активний діяч українського визвольного руху на Правобережній Україні Павло Чубинський написав патріотичного вірша «Ще не вмерла Україна». Пророчі слова Павла Чубинського потужно зазвучали, коли були окрилені музикою Михайла Вербицького – скромного священика, обдарованого талантом митця, одного з основоположників української композиторської школи.
Перше документальне свідчення виконання пісні «Ще не вмерла Україна» датується 10 березня 1865 року, що офіційно вважається датою першого публічного виконання національного гімну. Цікаво, що перший тиражований на грамплатівці запис цієї пісні зробила студія Columbia (США) у 1916 році. Як гімн вона звучала за часів Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Гетьманату, Директорії. Але державне затвердження ця пісня одержала лише 15 березня 1939 року – як гімн Карпатської України. Ця держава проіснувала не довго. Разом з її занепадом гімн був заборонений угорським урядом, так само, як і понад 70 років у Радянській Україні.
Нині ж український Гімн «Ще не вмерла України і слава, і воля», створений Павлом Чубинським та Михайлом Вербицьким, звучить могутньо і гордо, як символ невмирущої сили народу, котрий обрав шлях свободи і незалежності.
Немає коментарів:
Дописати коментар