Видатний композитор, диригент і педагог українсько-французького походження, автор 10 опер, 3 балетів, 6 симфоній, великої кількості романсів та інструментальних творів — це про Петра Чайковського.
Він народився, вчився і певний час жив та творив на російській території Російської імперії. Утім упродовж 28 років, до самої смерті, композитор по кілька місяців гостював і працював у своїх родичів i друзів у маєтках на території України: у Тростянці, тепер Сумської області (1864 р.); у містечку Кам’янка та селі Вербівка нинішньої Черкащини (1865—1878 рр.); у селищі Низи раніше Сумського повіту Харківської губернії (1871—1879 рр.); у Браїлеві та на хуторі Сьомаки Вінниччини (1878—1880 рр.); селі Копилів Київщини (1889—1890 рр.).
А походив автор музики найвідоміших балетів «Лебедине озеро», «Спляча красуня» та «Лускунчик» з українського роду Чайок.
Прадід композитора, Федір Опанасович Чайка (1695—1767) родом був із Омельника, що неподалік Кременчука на Полтавщині. Саме в цьому селі 31 серпня — 1 вересня вперше проходив фестиваль уславлення Петра Чайковського і його роду «Чарівна симфонія козацтва».
Федір Опанасович Чайка був козацьким сотником, брав участь у битві під Полтавою й помер від ран. Його син, Петро, народжений на Полтавщині, навчаючись у Києво-Могилянській академії, прийняв прізвище Чайковський.
Пройшовши російсько-турецьку війну та відслуживши полковим лікарем, став городничим Слободського та Глазова у В’ятській губернії, де, власне, народився майбутній уславлений композитор.
(До слова, до роду Чайковських належав і поет Євген Гребінка — автор романсу «Очі чорнії»). Французьке коріння Петра Чайковського іде від його матері — Олександри Андріївни, уродженої Ассієр, яка зі своїми дітьми говорила винятково французькою і вчила їх музики.
«Чарівну симфонію козацтва» розпочали браві українці, які прибули на свято на козацькій чайці по Пслу: з пістолями, стягами, люльками в зубах та шаблюками. Козаки урочисто підняли стяги на головній сцені фестивалю, прикрашеній портретом Петра Ілліча Чайковського. До речі, на таку подію завітав і власне композитор — як, скажімо, робить це і письменник Микола Гоголь, навідуючись на Сорочинський ярмарок.
Він народився, вчився і певний час жив та творив на російській території Російської імперії. Утім упродовж 28 років, до самої смерті, композитор по кілька місяців гостював і працював у своїх родичів i друзів у маєтках на території України: у Тростянці, тепер Сумської області (1864 р.); у містечку Кам’янка та селі Вербівка нинішньої Черкащини (1865—1878 рр.); у селищі Низи раніше Сумського повіту Харківської губернії (1871—1879 рр.); у Браїлеві та на хуторі Сьомаки Вінниччини (1878—1880 рр.); селі Копилів Київщини (1889—1890 рр.).
А походив автор музики найвідоміших балетів «Лебедине озеро», «Спляча красуня» та «Лускунчик» з українського роду Чайок.
Прадід композитора, Федір Опанасович Чайка (1695—1767) родом був із Омельника, що неподалік Кременчука на Полтавщині. Саме в цьому селі 31 серпня — 1 вересня вперше проходив фестиваль уславлення Петра Чайковського і його роду «Чарівна симфонія козацтва».
Федір Опанасович Чайка був козацьким сотником, брав участь у битві під Полтавою й помер від ран. Його син, Петро, народжений на Полтавщині, навчаючись у Києво-Могилянській академії, прийняв прізвище Чайковський.
Пройшовши російсько-турецьку війну та відслуживши полковим лікарем, став городничим Слободського та Глазова у В’ятській губернії, де, власне, народився майбутній уславлений композитор.
(До слова, до роду Чайковських належав і поет Євген Гребінка — автор романсу «Очі чорнії»). Французьке коріння Петра Чайковського іде від його матері — Олександри Андріївни, уродженої Ассієр, яка зі своїми дітьми говорила винятково французькою і вчила їх музики.
«Чарівну симфонію козацтва» розпочали браві українці, які прибули на свято на козацькій чайці по Пслу: з пістолями, стягами, люльками в зубах та шаблюками. Козаки урочисто підняли стяги на головній сцені фестивалю, прикрашеній портретом Петра Ілліча Чайковського. До речі, на таку подію завітав і власне композитор — як, скажімо, робить це і письменник Микола Гоголь, навідуючись на Сорочинський ярмарок.
Немає коментарів:
Дописати коментар