вівторок, 17 вересня 2019 р.

«Досить істерик! Комплексний підхід до гармонійного виховання дитини» автора Тіна Брайсон, Деніел Сіґел

Ці принципи дуже гарно описані у книзі  
Рекомендую тим,  хто цікавиться дитячою психологією і вихованням.

«Дуже важко зрозуміти, як виховувати дітей. Справді. Часто вони роблять щось, чого робити не повинні. Ми сердимося. Вони засмучуються. Сльози. (Іноді плачуть діти)». Як зробити виховання більш ефективним? Про це йдеться у бестселері Деніела Сігела й Тіни Брайсон.
Значення слова «дисципліна»
У розлюченому стані нам здається, що ми хочемо покарати дитину. Роздратування, нетерплячість, розпач, або ж просто невпевненість змушують нас так почуватися. Це цілком зрозуміло, навіть звично. Але щойно ми заспокоїлися і з усіма порозумілися, то усвідомлюємо, що покарання — не єдина наша ціль. (…) Наші діти повинні навчитися стримувати імпульсивні пориви, опановувати сильну лють і брати до уваги вплив власної поведінки на інших. (…) Найчастіше все закінчується тим, що батьки просто реагують на ситуацію, замість діяти за певними принципами і стратегіями. Вони вмикають автопілот і покладаються на звичніші батьківські правила. (…) Замість просто реагувати, нам треба бути уважними до своїх дітей. Ми маємо бути цілеспрямованими й діяти свідомо, опираючись на принципи, попередньо обдумані та узгоджені.
Перш, ніж реагувати
Перед тим, як реагувати на неправильну поведінку, зупиніться на хвилинку, щоб поставити собі три прості запитання:
  • Чому моя дитина вчинила саме так?
  •  
  • Що я хочу пояснити дитині в даній ситуації?
  •  
  • Як я можу зробити це найкраще?
  •  
Знак довіри
Часто недоречна поведінка дитини — знак довіри та відчуття захищеності. Багато батьків зазначають, що діти «весь негатив залишають для них», поводячись значно краще в школі чи з іншими дорослими. Це зрозуміло. Ці спалахи значною мірою — знаки довіри, а не якась форма протесту.
С.Т.О.П.
Коли ви помічаєте, що дитина починає вередувати, зупиніться та запитайте себе: «Може вона Самотня, сТомлена, гОлодна чи Пригнічена?» Можливо, усе, що вам потрібно зробити зараз — це перекусити, вислухати дитину, погратися разом у якусь гру або ж дати малюкові можливість відпочити. Інакше кажучи, іноді достатньо лише передбачити події та запобігти їм.
Емоційний звязок і розпещення
Те, скільки любові, часу та уваги ви приділяєте своїм дітям, ніяк не впливає на розпещення. (…) Розпещують дитину тоді, коли батьки створюють умови, за яких малюк вважає, що має повне право отримувати бажане негайно, легко і з цілковитою увагою саме до власної персони. Діти повинні знати, що ми розуміємо та готові забезпечити їхні потреби. Але не повинні думати, що їхні бажання та забаганки завжди будуть виконані.(…) Встановлення емоційного звязку, коли дитина засмучена або не контролює себе, — це саме забезпечення її потреб, а не виконання забаганок.
Адаптивна реакція батьків
Дуже дієве правило — не реагувати через соту долю секунди після того, як ви дізналися про поганий вчинок, а зробити хвилинну паузу.
Мелодія акули
Ми повинні звертати увагу на музичний супровід наших думок. Мелодія акули відволікає від реальної ситуації та провокує виховувати, породжуючи страх. (…) Мелодія акули (прим. ред. — коли батьки себе накручують) не дає нам можливості виховувати саме цю дитину саме в цей момент.
Переорієнтування
Конкретні, розумні прийоми переорієнтування, які можна застосовувати, щойно ви відновили емоційний зв’язок з дитиною:
  • Менше слів.
  •  
  • Розуміння емоцій.
  •  
  • Опис ситуації замість нотації.
  •  
  • Залучення дитини до участі у вихованні.
  •  
  • Перетворення «ні» на «так» з умовою.
  •  
  • Акцент на позитиві.
  •  
  • Творчий підхід до ситуації.
  •  
  • Навчання методів самоусвідомлення.
  •  
Гумор
Гумор — потужний інструмент, коли дитина засмучена. особливо це стосується дітей молодшого віку. Ви можете кардинально змінити хід подій, заговоривши смішним голосом, комічно впавши на землю чи використавши якійсь інший прийом. (…) Ігровий підхід — це чудовий спосіб пробитися через оболонку дитячих негативних емоцій, щоб допомогти малюкові взяти себе в руки.
Експерти
Ми віддаємо перевагу «експертам», а не власним інстинктам. Експертами ми називаємо авторів та інших гуру, як-от друзів та родичів. Не варто виховувати дітей, спираючись лише не чиюсь думку. наповніть свій дисциплінарний арсенал інформацією від різних експертів (і неекспертів), а потім врахуйте власні особливості, коли обираєте та розглядаєте аспекти різних підходів, що здаються найбільш вдалими для вашої ситуації і для вашої унікальної дитини.

Немає коментарів:

Дописати коментар