Знову осінь - Олександр Гнетило 

Після теплого, щирого літа Раптом холодом осінь лякає Дує вітром колючим сердито Жовте листя в обличчя літає Та не довго холод і вітер Перша осінь швидко минає Ще нас радують кольром квіти З неба сонце іше припікає Осінь, осінь, осінь - чарує нас Жовтим листям знову устелить сад За ліси, в краї теплі, далекі Відлетіли вже лелеки Хмари знову небо затягли Вітер віє сивий, за гори Ходить осінь тихо листопадом Жовте листя стелить садом Навіть парк, що був зеленим Пожовтів уже і зранку Наше літо стало далеким Знову дощ лив ще до світанку Річка стала холодніша Далі в руслі ще небезпечніша Відлітають в краї теплі птиці Наберу в останій раз водиці Осінь, осінь, осінь - чарує нас Жовтим листям знову устелить сад За ліси, в краї теплі, далекі Відлетіли вже лелеки Хмари знову небо затягли Вітер віє сивий, за гори Ходить осінь тихо листопадом Жовте листя стелить садом