А ось приблизний день у школі...
Хлопчик М. вийшов із дому о 7:55, сів у тролейбус\маршрутку\автобус...
О 8:05 звучить сирена: повітряна тривога, і всіх з транспорту попросили вийти...!!!
Укриття знайшли, телефони у всіх розриваються. Вже 10 хв, 20, 50… Ось так дві години перечекали (і дощ з мокрим снігом теж, до прикладу), тепер можна і в школу добратися… на третій урок якраз Юху, вже у школі!
А тим часом тут аншлаг… "Стаємо рівно, швидко одягаємо курточки і не топчимо рюкзаки, без паніки!…" Добралися до укриття, але вхід, як завжди, один? Вже декілька хвилин тривоги, а діти не в середині. Один урок сидять. Телефони замовкли, хочеться пити, їсти, в туалет... Вчителі організовують похід "на відро"… всього учнів десь 600 )))
А якщо вчитель захоче в туалет?
Звучить голос Арестовича, можна виходити... за ручки, шеренгами, балаганом, хто як - адреналін!
Перекличка... Хопчик М. зайшов у клас.
Половина уроків позаду. Круто!
Наступні попадуть під акцію?..
Це все за умови, що ракета таки не накрила...
P.S. для роздумів усім, хто хоче офлайн навчання під час воєнного стану.
І це ймовірний приклад одного дня…
Дарія Лосік (с)
Немає коментарів:
Дописати коментар