Помер Мирослав Скорик

Мирослав Скорик. Велика скорбота. І велике щастя, що попри вічну зануреність в українське політичне безумство я все ж таки маю можливість хоча б іноді бути поруч з тими, хто робить Україну Україною, чия творчість нагадує, що ми живемо не на архаїчному східному базарі, а у красивій європейський країні. Музика переживає творця, велика музика - країни і народи. Але пан Мирослав, думаю, дуже хотів би, щоб його музика залишилась разом з Україною. Це й буде найкращою пам’яттю про нього.

Герой України, народний артист і володар почесного звання «Львів’янин року» Мирослав Скорик народився 13 липня 1938 року у Львові, його батьки отримали освіту у Віденському університеті, а бабця була рідною сестрою оперної співачки Соломії Крушельницької.

У 1947 р. всю родину було репресовано та вивезено до Сибіру. Там майбутній композитор навчався гри на фортепіано в учениці Рахманінова, Валентини Канторової.

У 1955 році родині Скорика було дозволено повернутися до Львова. У 1955–1960 роках Мирослав Скорик студіював у Львівській державній консерваторії ім. Миколи Лисенка під керівництвом професорів Станіслава Людкевича (теорія музики), Романа Сімовича та Адама Солтиса (композиція). Уже тоді почав творити фортепіанні композиції. Його дипломною роботою стала кантата «Весна» на слова І. Франка.

З 1963 року Мирослав Скорик починає працювати викладачем Львівської консерваторії на кафедрі теорії музики і композиції. Цього ж року вступає до Спілки композиторів України.

У цей час особливу частину його творчості складають естрадні пісні «Не топчіть конвалій», «Намалюй мені ніч» та ін. У 1964 р. Скорик написав музику до культового фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», а з музики до фільму «Високий перевал» режисера Володимира Денисенка походить його знаменита «Мелодія».

Серед його творів – одноактний твір за віршем Івана Франка «Каменярі», «Карпатський концерт» (1973), Концерт для віолончелі та симфонічного оркестру (1983), балет «Повернення Баттерфляй», цикл прелюдій та фуг для фортепіано, «Диптих» для камерного оркестру, ще два фортепіанних і чотири скрипкових концерти та багато інших творів. У репертуарі Львівської опери – його опера «Мойсей».

2004 року Мирославу Скорику присвоїли звання «Львів’янин року». Мирослав Скорик – герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Тараса Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України в 2006—2010 роках, художній керівник Київської опери (2011-2016).

Своє співчуття з приводу смерті Мирослава Скорика висловив міський голова Львова Андрій Садовий.

«Вічна пам‘ять, Маестро! Ваша музика житиме у Львові вічно. Співчуття родині та близьким», - написав міський голова у Facebook.

Співчуття висловив також президент України Володимир Зеленський. Він назвав Скорика «генієм нашого часу».

«Сьогодні Україна втратила генія нашого часу. Музиканта, композитора, творця й людину з великої літери. Пішов з життя Герой України, професор Національної музичної академії України, народний артист України Мирослав Михайлович Скорик. Опера «Мойсей», «Карпатський концерт», «Гуцульський триптих», музика до фільмів «Тіні забутих предків» та «Високий перевал» – все це лише невелика частина його легендарного творчого доробку. Я назавжди запам’ятаю, як на День Незалежності у 2019 році неймовірно звучав гімн України у його виконанні. Вічна пам’ять, Мирославе Михайловичу!»

джерело