Між ребрами вершин та гирлом рік, Де сяють жаром сонця куполи, Як сила предків, пам‘яттю про рід Проріс, як оберіг, гіркий полин. І пам’ять про початок наш, Почайну, Не висохне, не зникне й не згорить, Допоки силу роду своїм чадам Із громом посила Перун з гори Моя держава! Моя єдина! Сорок мільйонів Об‘єдналися в родину. Дніпровські кручі, Карпатські схили, Ріка Почайна, дай моєму роду сили! Благословенна земля Благословенна земля Як вітер вільний в полях Благословенна земля Тут кожен сантиметр — місце сили Тут неважливий статус та чини Тут про звитяги короля Данила Шепоче й досі ліс Галичини Олешківські піски гудять вітрами З колоссям на Поліссі в інтервал Нам Володимир князь тримає браму А мудрий Ярослав будує вал Зійдуть коло солярне над ріллям Трипілля, Повстануть руїни з вугілля, І гілля, і голови здіймуться гордо, І горла півнів задзвенять у акордах. Звучить Бородянка, лунає Ірпінь Незламний Бахмут відганя вражу тінь У цих стінах народжена воля й донині Зроста в кожнім місті в моїй Україні
Немає коментарів:
Дописати коментар