Перукар стриже вчителя й запитує:
Учитель відповідає:
— Уявіть собі, що ви мусите письмово доводити й обґрунтовувати використання кожного інструмента для стрижки. Складати перспективний і погодинний план підстригання кожної голови. Пояснювати письмово, чому ви миєте волосся, який шампунь берете і для чого додаєте кондиціонер.
Оплата вашої праці залежатиме не від самої стрижки, а від статей і відгуків клієнтів про вашу роботу, від участі у семінарах і конференціях на тему: «Гоління як історичний концепт у медійно-комунікативному вимірі», а ще від публічних лекцій про миття голови. І не забудьте влаштовувати показові розваги для клієнтів і їхніх родичів.
Кілька разів на місяць до вас приходитимуть з перевірками. Рішенням «згори» вам заборонять користуватися ножицями з гострими кінцями. І на завершення — селфі з кожним клієнтом «до» та «після», прикріпити світлини до звіту й здати в комісію.
Час від часу треба буде збирати довідки про оплату комунальних послуг від кожного клієнта та його сусідів. Інколи ще доведеться ходити до них додому й перевіряти, як росте волосся і чи не потрібна їм, бува, психологічна допомога. А кілька разів на місяць — «добровільно» виходити на прибирання вулиць і побілку бордюрів та дерев.
— Стій-стій! — ошелешено вигукнув перукар. — А стригти-то коли?!
— Думаю, я відповів на ваше запитання, — спокійно сказав вчитель.
Автор невідомий
Немає коментарів:
Дописати коментар