Вчитель важливіший за навчальну програму, технології чи результати тестів. Нам потрібно почати ставитися до вчителів відповідно до їхньої провідної ролі.
Наші високооплачувані НУШики на грантах думали, що можна збудувати НУШ шляхом посилення гноблення та пресингування вчителів. "Агентозмінська" модель реформування освіти зверху очікувано з тріском провалилась. Наступну спробу після відбудови освіти (років через десять, якщо забудемо про отетофсьо) треба буде почати з того, що ніколи не робили за всі роки незалежності: плекання вільного, матеріально забезпеченого ВЧИТЕЛЯ!
Пише вчителька, яка щойно вийшла на пенсію після 39 років вчителювання:
«Хотіла піти, коли буде 40 років педстажу, але не могла змусити себе залишитись у школі навіть ще на один рік.
Як би я не старалась, скільки б сил я не вкладала у свої уроки чи спілкування з сім'ями… нікому й ніколи не видавалось, що я зробила достатньо. Завжди я недопрацьовувала і була в чомусь винна.
В освіті створено культуру недовіри! Мені увесь час треба було доводити, що я не б’ю байдики, а таки працюю(виставляти відео-фотозвітики, прикриватись сертифікатиками та дипломами тощо).
У американських колег є така приказнка: "Teaching is to improve, not to prove"(Вчителювання призначене для вдосконалення, а не для доведення).
Допоможіть молодшим вчителям розправити крила, бо розбіжаться».
Немає коментарів:
Дописати коментар