Рубрика Цікаві факти
Гортаючи стрічку фейсбук я кілька разів натрапляла на допис про Баха, де автор жаліє Баха, шо він був такий бідний-нещасний і як він, маючи таке важке життя (на думку автора) міг писати таку геніальну музику?!
Так от, щоб це розуміти, то треба на Баха дивитися не сучасними очима і сучасним сприйняттям світу, а перенестися у добу, в якій жив і творив Бах!
За своїм соціально-політичним розвитком у XVIII ст. Німеччина значно відставала від передових країн тогочасної Європи. Вестфальський мир (1648 р.) надовго закріпив роздробленість Німеччини. Після миру основні володіння бранденбурзьких курфюрстів складалися з чотирьох частин:
Бранденбург; Пруссія, Східна Померанія; герцогство Клеве, розташоване на Рейні. Усі ці землі було об'єднано у Священну Римську імперію німецької нації.
Доба бароко. Великого значення в цей час набули церемоніали, етикет, ушляхетнення способу життя й зовнішнього вигляду людини.
Всі Бахи, які жили у гірській Тюрінгії, з початку XVI ст. були органістами, скрипалями, флейтистами, трубачами, капельмейстерами. Їхнє музичне обдарування передавалося з покоління в покоління.
Йоган був восьмою і останньою дитиною в своїй сім'ї, рано осиротів і в неповних 10 років перебрався жити до старшого брата , який мав уже сім'ю. Там він навчається, допомагає братові, переписуючи ноти, коли Баху виповнюється 15 років, він відокремлюється і переїздить до іншого міста, навчається і працює. До університету не зміг поступити, бо треба було заробляти на життя.
Ідеї Просвітництва тільки зароджувалися і були лише дискусією філософів і заможних людей, на практичне життя воно не впливало, люди жили за усталеними патріархальними нормами. Які там емоції і сльози, коли треба працювати і виживати. Як я говорила вище, Німеччина того часу значно відставала від віянь європейської моди, а тому була більш консервативною країною.
Йоган Себастьян Бах встиг пожити у 8 містах, але ніколи не покидав Німеччину надовго. Окрім рідної німецької, Бах добре володів французькою і англійською мовами. В один період з Бахом жили і творили Кант, Гегель, Гендель, Букстегуде, Бем.
Бах був вірним лютеранській церкві і більшу частину свого життя він працював при церкві. Його творчі пошуки тісно пов’язані з лютеранською традицією. За 50-річний період творчості лише протягом 5 років інтереси Баха були зосереджені на світській музиці. Один з кращих виконавців на органі у ті часи, Бах створив для цього інструменту твори, які стали вершиною розвитку органної музики. Творивши практично у всіх музичних жанрах, Бах оминув провідний жанр свого часу – оперу. Безаперечний геній, Бах перевершив усіх своїх попередників і в майстерності форми. У його творчості досягнута вершина поліфонії.
Як і належить генію у Баха був складний, запальний характер, він був дуже вимогливим до оточуючих, до музикантів, часто мав конфлікти з місцевою владою, виходячи з себе, він останніми словами проклинав своїх підлеглих і навіть любив "підняти руку".
У 22-річному віці Бах одружується на своїй триюрідній сестрі Марії-Барбарі Бах. Марія була на рік старшою за Йогана, її батько був органістом і міським писарем в м. Герен. Вони зналися з дитинства, хоча тісно не спілкувалися. Вони зблизилися під час перебування Баха на посаді органіста церкви св. Влазія Мюльгаузена і змогли одружитися в Дорнгаймі 17 жовтня 1707 року завдяки спадку в 50 гульденів (більше половини його річної зарплати), які він отримав від своєї матері, дядька Тобіаса Леммерхірта. Бах повністю відданий роботі, написанні музики, трудоголік, не пропускав жодної служби в церкві, вся хатня робота і догляд за дітьми належала Марії-Барбарі. Вона народила семеро дітей, троє з яких померли в дитинстві. Дитяча смертність того часу була нормою, тому особливо тим ніхто не переймався. Але у віці 36 років Марія-Барбара раптово помирає, в цей час Бах був на курорті Карлсбад, супроводжуючи принца Леопольда Ангальт-Кетенського. Коли він повернувся через два місяці, він був шокований, дізнавшись, що вона померла і була похована 7 липня. Через 17 місяців після смерті Марії Барбари, Бах знову одружується і другою дружиною Йогана стала Анна Магдалена Вільке.
Народилася в музичній сім"ї, батько Йоган Каспар Вільке, був трубачем і зробив успішну кар"єру при дворі, мати - Маргарита Єлизавета Лібе була донькою органіста. Як бачимо, родовід також був музичним і Анна Магдалена була обдарованою і мала неабиякі музичні здібності, володіла гарним сопрано, а також грала на клавікорді (прародич фортепіано). Й. С. Бах міг вперше почути її спів при дворі Кьотена, де Анна Магдалена була найнята співачкою. Йому 38 років, а Анні Магдалені всього 20. Велика різниця у віці, але в той час дівчина не мала права голосу, все вирішував її батько, а коли ще й сватається такий іменитий композитор, як відмовити. Безперечно, Анна Магдалена імпонувала Баху, зачарувала його своїм чудовим голосом, гострим розумом, освіченістю і талантом.
У них народилося 13 дітей - 7 з яких померло в ранньому дитинстві ( по тій же причині: хвороби, погане харчування...)
Чи горював Бах, що помирали діти? Дуже під сумнівом, бо то була повсякденна норма, тут треба жаліти Анну Магдалену, яка виношувала і доглядала дітей.
Бах зранку до ночі пропадав на службі і багато працював.
Але незважаючи на сімейні турботи, Анна Магдалена не залишила спів. Вона регулярно асистувала чоловікові, записуючи нотами його гру, але не лише записувала чи переписувала, а й часто редагувала, змінюючи і доповнюючи власними мелодичними фразами. Під час проживання в Ляйпцигу Анна Магдалена організовувала регулярні музичні вечори, на яких вся сім'я співала і грала для гостей. Будинок Бахів надовго став музичним центром Ляйпцига.
В сім"ї освіту отримували лише сини, доньки навіть не відвідували школи. Бах був строгим до дітей, тримав жорстку дисципліну (за непослух бив синів) і діти його боялися. Часто заставляв синів грати на музичних інструментах, коли він спав, бо дуже любив спати під музику, але чув кожну фальшиву ноту і доводилося синам грати спочатку.
Магдалена регулярно працювала переписувачкою, переписуючи музику свого чоловіка, яку продавала як засіб для сімейного доходу. А також писала власні композиції, записуючи їх в зошит, який так і назвала "Нотний зошит Анни Магдалени Бах". На Анні і її трьох доньках лежала вся хатня робота, а вона ще й встигала переписувати і писати власні твори. У віці 46 років Бах почав сліпнути і Анна стала його постійним секретарем, записуючи всі його творіння. Дві невдалі операції з видалення катаракти призвели до того, що Бах повністю осліп. Магдалена записує меси, ораторії, кантати, які диктує і грає їй Йоган.
28 липня 1750 року Бах помирає, та був похований поблизу церкви св. Хоми, в якій він прослужив 27 років.
Після смерті Й. С. Баха в 1750 році в родині почалися конфлікти між синами і незабаром вони роз'їхалися. З Анною Магдаленою залишилися три доньки. Усю свою нотну спадщину Й. С. Бах заповів старшому синові Вільгельму Фрідеману, (так було заведено) але він виявився легковажним і багато рукописів свого батька загубив, проміняв, пропив, а деякі намагався навіть видати за свої власні. А рукописи, які були повністю писані рукою Анни Магдалени, він знищив.
На жаль, Бах не подбав про своїх доньок і дружину, не залишив для них жодного спадку і ніяк не попіклувався про них.
Сини взагалі не підтримували матеріально Анну Магдалену і деякий час вона жила з доньками на скромну платню від міста, а потім і взагалі жебракувала. Заміж вийшла лише найстарша з доньок за учня Й. С. Баха, родовід яких є до сьогодні в США, три наймолодші так і залишилися з матір'ю, тому що ні батько, ні старші брати не подбали про їх матеріальне забезпечення і посаг (придане), жили в бідності і жебрацтві.
Анна Магдалена померла на вулиці 27 лютого 1760 року і була похована в безіменній могилі для жебраків в Ляйпцигу.
Підготувала Зоряна Мартин #бах_і_жінки
Немає коментарів:
Дописати коментар