"Гей, соколи" - легендарна народна пісня. Своєю її вважають 6 країн! Оля Боровець розповідає про українську музику та історію.
неділя, 15 червня 2025 р.
четвер, 12 червня 2025 р.
середа, 11 червня 2025 р.
Піпл-плізинг
Піпл-плізинг — це коли ти так хочеш сподобатись, що зовсім забуваєш про свої кордони та бажання.
Коли схвалення інших важливіше за те, чого ти хочеш. А ще не сказане «ні» звучить у думках так, наче ним ти зрадиш усіх найкращих людей на цій планеті.
Правда в тому, що за бажанням бути хорошим/-ою для інших часто ховається тривога. І щодня, догоджаючи іншим, коли цього не хочеш, ти потроху зникаєш з власного життя.
Спойлер: ти маєш право бути незручним/-ою і залишатися цінним/-ою.
Чого варта професія вчителя?
Світовий банк щойно переглянув критерії визначення крайньої бідності та встановив нову межу: $3 на день на людину.
Тобто, наприклад, якщо пенсія колишньої вчительки всього 3700 грн, вона животіє за межею крайньої бідності.
Ви формуєте людину, яка зможе самостійно жити
Ваша дитина не лінива. Вона просто звикла, що хтось завжди все робить замість неї.
Діти мають вчитися бути корисними вдома. Багато підлітків зараз нічого не роблять по господарству, бо їх балували, виправдовували або ніхто не навчив елементарного. І тепер вони вважають, що їм усе зобов’язані… і не уявляють, як подбати про себе.
Ви виховуєте не просто людину для життя в чистій квартирі.
Ви формуєте людину, яка зможе самостійно жити.
Життєвий прикладОдна мама розповідала: її 17-річний син ніколи не застилав ліжко. Вона казала: «Бідний, він так втомлюється після школи».
Якось хлопець залишився вдома сам на вихідних.
Знаєте, що сталося?
Ліжко залишилося нерозстеленим три дні. Він не купався, харчувався абияк, нічого не прибирав.
Коли мама повернулася, син зізнався: «Я навіть не знав, з чого почати».
Проблема була не в тому, що він не міг.
А в тому, що ніхто не навчив.
Проста вправаПогляньте сьогодні на ліжко вашої дитини.
Якщо там безлад — не сваріть її.
Краще запитайте себе:
З якого моменту я вчу комфортності, а не відповідальності? Які дрібниці зараз ігнорую… які потім стануть серйозною проблемою? ПорадаПривчіть дитину щодня застилати ліжко.
Не винагороджуйте за елементарне.
Поясніть, що дбати про свій простір — це частина дорослішання.
Якщо будуть скарги — не піддавайтесь. І не робіть це самі. Навіть раз.
Бо якщо сьогодні він не навчиться наводити порядок у своєму ліжку —
завтра не знатиме, як навести лад у власному житті.
Причина буде не у здібностях…
А у відсутності навичок.
неділя, 8 червня 2025 р.
Менше паперів, - казали вони...
Задача НУШ
У 1–7 класах в Україні навчається приблизно 2 500 000 учнів.
Кожному з них потрібно надрукувати 2 екземпляри Свідоцтва досягнень, і кожен екземпляр займає 3 аркуші паперу формату A4.
🔹 Вартість пачки з 500 аркушів — 160 грн.
🔹 З одного дерева виготовляють 8 300 аркушів паперу.
Питання:
1. Скільки аркушів паперу потрібно для друку всіх свідоцтв?
2. Скільки дерев потрібно зрубати для виготовлення такої кількості паперу?
3. Якою буде загальна вартість цього паперу?
субота, 7 червня 2025 р.
пʼятниця, 6 червня 2025 р.
Вгадайте з одного разу в якій сфері зарплати найнижчі?
Вгадайте з одного разу в якій сфері зарплати найнижчі?
"Учителі — важливі", — казали вони... Але це не точно.
Середня зарплата в Україні - 23 460 грн (560 доларів), — Держстат https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/zp.htm У порівняно з 2024 роком, зарплати зросли на майже 2 тис. грн. (було 21473 грн або $535).
Запровадили НУШ і що? Є результат?
"Школу руйнували давно і послідовно: спочатку ліквідували усні екзамени для учнів проміжних класів, потім - і для учнів випускних класів. Завели тестування не лише на етапі ЗНО (виправданий спосіб подолати корупцію при вступі), але тестували вже малят молодшої школи. Результат- учні навчилися ставити " пташки" і " хрестики", перетворюючись у " нулики".
Діти перестали читати, шукати інформацію, бо зникла потреба самим висловлюватись, формулювати думку. Досить лише поставити " пташку".
Потім почали інтегрувати предмети до невпізнаваності. А ще трохи згодом зрівняли всі школи під один гребінець, ліквідувавши елітарні ліцеї та гімназії. Престиж освіти зруйновано, зрубано під корінь!
Запровадили НУШ, наклеївши по крихітних класах наліпки осередків, накидавши вчителеві купу невиправданих англізмів, переконавши батьків, що навчання- це продовження безтурботної гри.
Вчителів поступово перетворили в аніматорів, а на офіційному рівні їх зрівняно з обслугою. Тепер це надавачі освітніх послуг, тобто обслуговуючий персонал для дітей. Не авторитет, не лідер, не вчитель, а надавач послуг, тьютор, фасилітатор.
Тепер ще скаламутили ситуацію з оцінюванням: ліквідовано оцінку у молодшій школі, а в базовій НУШ сам чорт ногу зломить.
Діти потребують оцінки в такій же мірі, як і дорослі потребують зарплати. Особливо в молодшій школі, в якій навіть смайлики і сонечка заборонено малювати дітям в зошитах, щоб ніби не травмувати.
Дитина, яка щодня переживає за тривоги, за розлуку з татом, який воює, раптом засмутиться через сумний смайлик у зошиті. Це як треба не довіряти вчителю, щоб подумати, що він травмує вже травмоване! Вчитель відчуває сам, де заохотити, де похвалити, де піднести, а де пожурити, посварити чи присоромити.
Внесли формувальне оцінювання, як щось таке нове, якого ніколи не існувало!
От смішні! Це все в школах було завжди, лише без наказів, методичок та вказівок. Бо оцінка завжди мала окрім оціночного фактору ще й мотиваційний та заохочувальний.
Дуже би хотілося, щоб МОН нарешті зрозуміло, як почувається вчитель, який бачить марність своїх зусиль, як падає його самооцінка, бо нема результатів, яких очікував, як він безрезультатно борсається між черговими методичками та живими дітьми, для яких авторитетами давно стали малограмотні блоХери, а твої розмови про високе вони мали на увазі.
З яким відчаєм той вчитель дивиться на осу на класному підвіконні, бо у боротьбі за дитячу увагу на уроці він їй безнадійно програє.
Іду рахувати групи результатів”.
Руслана Битківська
Сміх крізь сльози
Leonid Bedratyuk склав агентозмінський словник педкоректності:
2. Взагалі не слухає: Виявляє труднощі з утриманням уваги
3. Постійно лінується: Має знижений рівень академічної мотивації
4. Байдужий до навчання: Демонструє низький рівень залучення до освітнього процесу
5. Не може зосередитись: Має нестабільну концентрацію уваги
6. Грубить, веде себе неадекватно: Виявляє дезадаптивні форми поведінки
7. Не думає, що йому це треба: Недостатній рівень сформованості навчальної ціннісної орієнтації
8. Завжди списує: Проявляє труднощі з формуванням академічної доброчесності
9. Не може нічого пояснити: Має труднощі з вербалізацією власного розуміння
10. Він тупо сидить: Пасивний у навчальному середовищі, не демонструє ініціативності
11. Не ходить на заняття: Має нестабільну відвідуваність, потребує моніторингу залучення
12. Йому все одно: Емоційно дистанційований від освітньої діяльності
13. Не здає нічого вчасно: Має труднощі з тайм-менеджментом і плануванням навчальної активності
14. Він не тягне: Його навчальні досягнення не відповідають очікуваному рівню компетентностей
15. Не розуміє простих речей: Має вибіркові когнітивні труднощі у засвоєнні базового матеріалу
16. Не реагує на зауваження: Має труднощі з прийняттям зворотного зв'язку
17. У нього немає дисципліни: Недостатній рівень саморегуляції в навчальній діяльності
18. Він просто не старається: Не демонструє навчальної наполегливості та ініціативи
19. Все забуває: Має труднощі з утриманням та актуалізацією навчального матеріалу
20. Живе в іншій реальності: Виявляє ознаки фрагментованого сприйняття навчального контексту
21. Постійно на телефоні: Має труднощі з регуляцією цифрової поведінки в освітньому середовищі
22. Тільки "так" і "ні" відповідає: Демонструє обмежені комунікативні компетенції в академічному дискурсі
23. Завжди знає краще за вчителя: Виявляє ознаки когнітивної ригідності та опору до авторитету
24. Робить вигляд, що працює: Маскує низьку навчальну активність імітаційною поведінкою
25. Питає "А навіщо це треба?": Недостатньо сформована здатність до абстрагування та встановлення міжпредметних зв'язків
26. Завжди хворіє перед контрольними: Проявляє соматизацію академічної тривожності
27. "Я не математик/гуманітарій": Демонструє фіксовані уявлення про власні здібності та самообмежувальні переконання
28. Списує навіть дату з дошки: Має критично знижений рівень академічної самостійності
29. Каже "не пам'ятаю" на все: Використовує захисні механізми уникнення відповідальності
30. Приходить без зошита/ручки: Має труднощі з організацією навчального простору та планування ресурсів
Який з цих 30 пунктів вам найбільше подобається?
понеділок, 26 травня 2025 р.
Перші жертви ШІ
Професор Бірмінгемського університету Лен Шеклтон в The Telegraph порушує тему, про яку варто час від часу нагадувати, а саме: попри загальний захват ШІ, не варто забувати про його шкоду. І насамперед шкоду для освіти.
Перші жертви ШІ — курсові роботи й онлайн-іспити. У вмілих руках ШІ перетворює «написання» наукової роботи на розвагу, а якщо додати кілька слів деінде або навіть навмисне подоставляти трохи одруківок чи помилок, то це може ввести в оману викладачів і навіть програмне забезпечення для виявлення ШІ. Так само й іспити, які через Covid спочатку всюди стали онлайн, а нині в Україні через війну, а у багатьох країнах світу через студентські спілки офіційно затверджені як один із чинних форматів, через що багато вищих навчальних закладів взагалі відмовилися від очних екзаменів. У підсумку все це нівелює і без того давно сумнівну об’єктивність оцінок у дипломі, тож роботодавцям від них дедалі менше користі. Відтак дипломи з інформативно-оціночних документів стають просто одним із документів, ксерокс якого треба надати під час працевлаштування і який ніхто ніколи не роздивлятиметься.
Лен Шеклтон наводить цікаві факти: тридцять років тому лише 7% здобувачів мали дипломи з відзнакою; сьогодні ж це близько третини – серед набагато більшої кількості студентів: «Ці поліпшені результати, неправдоподібно виправдані університетськими апологетами результатом «покращеного викладання», можуть порадувати студентів, які платять за навчання, у короткостроковій перспективі. Але вони змушують роботодавців не довіряти результатам усіх дипломів взагалі і дедалі частіше шукати іншу інформацію про кандидатів, включно з призначенням власних тестів».
Водночас із цим «прогресивні науковці» продовжують наголошувати на користі ШІ для освіти: треба, кажуть вони, прийняти ШІ та заохочувати студентів використовувати його, розвивати його та зосереджуватися на інших, цікавіших завданнях, ніж дослідження та побудова зв’язних аргументів. Так нерідко пропонують студентам використовували ШІ для створення плану есея, а потім критикували його — завдання само по собі цікаве, але навряд чи продуктивне в довгостроковій перспективі.
Щоб якось змінити ситуацію, Лен Шеклтон пропонує як варіант повернення до старого формату іспитів: на папері, з обмеженим часом і під наглядом пильних екзаменаторів. А ще краще — додати до них усні іспити, які, між іншим, починають набувати актуальності в деяких країнах. Однак це, звісно, матиме суттєві негативні наслідки, з якими британська система вищої освіти точно не впорається. Потрібно буде сформувати нові навички, через що «більшість студентів зазнають невдачі або кинуть навчання, що ускладнить набір і ще більше загрожуватиме фінансуванню університетів». Також це призведе до закриття багатьох програм навчання, дослідження лишаться тільки практичні й оригінальні, хоча, за цих умов, «нові типи коротших курсів матимуть більше сенсу, ніж багато докторських програм у галузі гуманітарних і соціальних наук». Крім цього, зрозуміло, відбудеться скорочення професорсько-викладацького складу. Чи готова освіта до таких кардинальних змін? Сумнівно, а тому її доля — вимерти або ж трансформуватися.
Коли Шеклтон пише про свою систему освіти, що вона «давно перебуває в кризі», то що вже казати про нашу, пострадянсько-недо-Болонську. Втім, видається, нашу систему усе ж доб’ють обмежені і недалекі керівники, які сплять і марять, щоб кількість вишів в Україні зменшилася, а їхні швидкоплинні і ні разу не доведені до кінця плани з «покращення» щоразу відірваніші від реальності і керуються хіба бажанням скоротити бюджетні витрати на освіту загалом. Крім того, наші очільники Міносвіти ще й прагнуть орієнтуватися на якусь уявну європейську систему освіти, і у контексті думок Лена Шеклтона це звучить ще парадоксальніше, бо ж це, по суті, орієнтація на глибоко кризове явище. Тож у цьому і полягає хороша новина для нашої освіти: ШІ її точно не вб’є. А все тому, що до ШІ це встигнуть зробити свої ж землячки на високих посадах.
Автор:Максим Нестелєєв джерело
неділя, 25 травня 2025 р.
Як тебе не любити, КИЄВЕ МІЙ?
Вітаю всіх киян, всіх українців для яких Київ не просто політично - фінансовий центр, а рідна, любима столиця.
З Днем Народження нескорений, незламний, гордий й древній град наш Київ.
Дякую, що вистояв і будеш стояти.
#слухайУкраїнське: добірка найкращих треків про Київ
Додавайте ці пісні до свого плейлиста, діліться треками з друзями та привітайте улюблену столицю зі святом!
▶️ CEPASA - Київ youtu.be/vMnkBovyTPc
▶️ O'TORVALD - Київ вдень і вночі youtu.be/iG2OqLLAR6k
▶️ Tember Blanche - про Київ youtu.be/Efn4lCY2u-E
▶️ Євген Філатов - Київ youtu.be/iTCALWaggSs
▶️ SAGE, elarm, Marbi - Київ то є Вдома youtu.be/EuEyD1tmIoQ
▶️ YARMAK - ТУТ МІЙ ДІМ youtu.be/TOZ2z0Jnaqk
▶️ Антитіла - Танцюй youtu.be/ThSvGCaij5Q
▶️ The Emillio - Kyiv youtu.be/jgdy6b0vf9Q
▶️ Postman - Київські вулиці youtu.be/r_NsQjwMTJE
▶️ PROBASS ∆ HARDI - ГОВОРИТЬ КИЇВ youtu.be/VmB8i3Z638U
▶️ thekomakomа- Київ їде додому youtu.be/FEpDPs2M__Y
«Тільки в Києві» Ігоря Шамо та Михайла Ткача
Києве мій | A CAPELLA Києве мій | A CAPELLA - YouTube
четвер, 22 травня 2025 р.
20 позитивних фраз
Наша дитина є найкращим нашим відображенням. І коли вона погано поводиться, подумайте, що ви робите не так. В першу чергу – чи правильно ви розмовляєте з нею. Спілкуватися з дитиною треба так, як ви хотіли б, щоб розмовляли з вами. Поради вчителя-вихователя Венді Снайдер опублікував Motherly. “Замініть свій звинувачувальний, негативний, загрозливий тон на нейтральний, правильний, співчутливий, підбадьорливий (це може забрати БАГАТО часу) і поведінка вашого малюка може значно покращитися. Ці 20 позитивних фраз – дуже добрий початок, якщо ви хочете змінити тональність вашого з дитиною спілкування”:
1.
«Про що тобі потрібно пам’ятати?»
Не вживайте: «Будь обережним».
Приклад: «Про що нам треба пам’ятати, коли ми граємо в
парку?» або «Будь ласка, коли йдеш по цій стіні, рухайся повільно, як обережна
черепаха».
Пояснення: діти часто ігнорують фрази, які ми повторюємо
знову і знову. Фраза “будь обережним” не несе в собі потрібного змісту, тому її
потрібно промовляти більш точно. Озвучте запобіжні заходи або донесіть
інформацію про те, чого ви хочете.
2.
«Будь ласка, говори спокійно».
Не вживайте: «Припини кричати!» або «Будь спокійнішим!»
Приклад: «Будь ласка, говоріть тихо або пошепки» (сказати
пошепки) або: «Я люблю ваш спів, але потрібно вийти на вулицю або в ігрову
кімнату, щоб робити це голосно». Пояснення: деякі діти, природно, кричать
голосніше за інших. Покажіть їм, де це можна робити, щоб не заважати людям,
використовуйте для цього силу шепоту. У поєднанні з ніжним сенсорнимі зоровим
контактом, шепіт – неймовірно ефективний спосіб змусити дітей слухати.
3.
«Хочеш зробити це самостійно чи тобі
допомогти?»
Не вживайте: «Третій раз повторюю, одягайся!»
Приклад: «Ми йдемо. Одягнеш черевики самостійно чи мені
допомогти тобі?» або «Сядеш в машину сам чи мені допомогти тобі? »
Пояснення: більшість дітей хочуть, щоб їм дали завдання.
Необхідно надати їм вибір і їх навички критичного мислення скасують спокусу противитися.
4. «Що ти зрозумів з цієї
помилки?»
Не вживайте: «Ганьба!» або «Могло б бути і краще».
Приклад: «Що ти зрозумів, коли зробив це неправильно?»
або «Як зробити це по-іншому
наступного разу, щоб не потрапити в біду?»
Пояснення: зосередження уваги на мотивації до зміни
поведінки на майбутнє принесе вам набагато кращі результати, ніж докір за
минулий вчинок.
5. «Будь ласка, …».
Не вживайте: «Не треба!» або «Зупинись!».
Приклад: «Будь ласка, легко погладь песика» або «Будь
ласка, поклади взуття до шафи».
Пояснення: Ви кажете офіціантці, друзям і рідним про те,
чого НЕ хочете? Адже простіше і легше сказати про те, чого хочете.
6. «Сьогодні ми повинні
йти швидко!»
Не вживайте: «Поспішай!» або «Ми запізнюємося!»
Приклад: «Сьогодні ми машинки-булліти на трасі Формули-1!
Подивимося, як швидко ми можемо рухатися!»
Пояснення: дозволяйте дітям бути повільними! Але якщо
поспішаєте, то це потрібно зробити для них цікавим.
7. «Хочеш піти зараз або
через десять хвилин?»
Не вживайте: «Час йти … Негайно!»
Приклад: «Хлопці, хочете піти зараз чи погратися ще
десять хвилин, а потім піти?
Пояснення: діти дуже самі люблять бути відповідальними за
свій вибір! Це вимагає трохи уваги, але це працює! Дайте їм вибір і вони будуть
поводитися краще, ніж якщо намагатися їх змушувати.
8. «Давай додамо цю
іграшку в список подарунків на день народження!»
Не вживайте: «Ми не можемо собі цього дозволити» або «Ні,
я сказала – НІЯКИХ ІГРАШОК!»
Приклад: «Давай купимо цю іграшку на твій день
народження?»
Пояснення: якщо бути чесними, ми часто можемо купити це
маленьке Лего, ми просто не хочемо його купувати. Замість того, щоб говорити
про відсутність грошей і створювати відчуття дефіциту, краще навчити їх
дочекатися іграшки або заробити на неї.
9. «Зупинися, вдихни
повітря, тепер проси».
Не вживайте: «Припини рюмсати!»
Приклад: «Давайте зупинимося, подихаємо разом, тепер
спробуй ще раз попросити, чого ти хочеш».
Пояснення: Обов’язково змоделюймо це. Продовжуйте
повторювати це спокійно, поки дитина не заспокоїться і не змінить свого тону.
10. «Поважай себе та
інших».
Не вживайте: «Будь чемним».
Приклад: «Не забувай, що потрібно поважати себе та інших,
навіть якщо ти нервуєшся».
Пояснення: будьте конкретними, оскільки діти часто не
сприймають загальних понять. Запитайте, чого ви хочете і попросіть їх повторити
те, що важливо запам’ятати.
11. «Працюй в команді».
Приберіть: «Не командуй!» і «Ніхто не захоче гратися з
тобою, якщо будеш робити так».
Приклад: «Ти чудовий лідер. Не забувай використовувати
своїх навичок спільної роботи сьогодні.
Запитуй друзів, а не навчай їх, що робити».
Роз’яснення: багато дітей, які хочуть домінувати (або
відчувати себе сильними) часто говорять, що вони владні або що ніхто не хоче їх
слухати.
Станьте тренером своєї дитини і навчіть її чесної гри:
запитувати замість того, щоб командувати, показувати замість того, щоб
розповідати і робити щось по черзі.
12. «Мені потрібно, щоб
ти…».
Не вживайте: «Припини робити ___» і «Це не нормально для
___».
Приклад: «Мені потрібно, щоб ти легенько погладив
собаку». «Мені потрібно, щоб ти
сповільнилася і рухалася, як черепаха, адже ми
знаходимося на небезпечному паркінгу».
Пояснення: заборони часто не діють ефективно і діти краще
реагують, коли ми спілкуємося з ними не наказовим способом. Крім того, прохання
про те, чого ви хочете – величезне, воно спрямовує дітей в потрібному вам
напрямку (на відміну від зосередження на тому, чого ви НЕ хочете!)
13. «Поплач, я хвилююся
за тебе».
Не вживайте: «Не будь дитиною» або «Не плач».
Приклад: “Цілком нормально, що тобі сумно, я буду тут,
якщо знадоблюся. Я знаю, що ти зможеш знайти спосіб подбати про себе”.
Пояснення: діти дуже позитивно реагують, коли ми не
тиснемо на них, щоб зупинити їх плач або спробувати змусити їх не хвилюватися.
Навчайте їх тому, що вони здатні впоратися з собою і вони швидше перестануть
сумувати, а також вибудують свою самооцінку.
14. «Як ти подбаєш про
себе?»
Не вживайте: «Зроби це і все буде добре», «Це не має
значення» або «Чому ти завжди
розпускаєш нюні? Візьми печиво».
Приклад: «Це нормально, що ти…. Що ти можеш зробити, щоб
допомогти собі почуватися краще?
Пояснення: вміння дітей піклуватися про себе –
неймовірний подарунок! Діти, які вміють чесно переживати емоції, роблять менше
непродуманих дій, менше потрапляють в неприємності і мають більш високу
самооцінку.
15. «Я почекаю, поки ти
закінчиш».
Не вживайте: «Дай я зроблю це».
Приклад: «Схоже, тобі потрібен час, я сяду і почекаю».
Пояснення: батькам потрібно менше поспішати. Нехай дитина
сама зав’яже шнурки або прочитає вивіску. Мета – дозволити дітям спробувати,
витримати невдачу, повторити спробу і закріпити почуття умілості, щоб вони не
завжди залежали від нас!
16. «Я люблю тебе,
незважаючи ні на що».
Не вживайте: «Ніхто не любить тебе, коли ти погано
поводишся» або «Не цілуй мене після того, як зробив таке».
Приклад: «Я люблю тебе, незалежно від того, як ти себе
поводила. Наступного разу попроси іграшку, замість того, щоб схопити її».
Пояснення: в основі позитивного виховання лежить
безумовна любов. Це означає, що наша любов до наших дітей не повинна залежати
від їхньої доброї поведінки. Ми любимо їх всім серцем, безумовно. Це
задовольняє потребу дітей належати, що є ключовим мотивувальним фактором.
17. «Я хвилююся, тому
що…».
Не вживайте: «Ти недостатньо дорослий» або «Ти занадто
малий, щоб зробити це».
Приклад: «Я хвилююся за тебе, коли ти йдеш по цій стіні,
я боюся, що ти впадеш і нашкодиш собі».
Пояснення: коли у нас є свої страхи і турботи, наші діти
краще реагують і поважають наші
обмеження. Діти часто думають, що вони є досить
дорослими, досить сильними і досить вмілими.
Тому вони швидко ганяють на велосипеді або лізуть на
високий паркан. Нагадайте дітям про ризик, використовуючи фразу “Я хвилююся…”.
18. «Зроби це сам».
Не вживайте: «Мені байдуже».
Приклад: «Мені б дуже сподобалася твоя допомога».
Пояснення: коли нам дійсно все одно, це чудова можливість
розширити можливості наших дітей і дозволити їм зробити щось самостійно!
Хороші лідери також є хорошими послідовниками, тому
потрібно дозволити дітям іноді
самостійно приймати рішення.
19. «Я вірю в тебе і підтримую тебе».
Не вживайте: «Я сам подбаю про це» або «Чому я повинен
робити це замість тебе?»
Приклад: «Я бачу, як це складно для тебе і я вірю в те,
що ти впораєшся з цим. Я тут, щоб
підтримати тебе, якщо потрібні думки про те, як правильно
вирішити ситуацію».
Пояснення: важливо налаштовувати наших дітей на успіх.
Вони повинні вміти піклуватися про себе, вирішувати свої проблеми і бути
впевненими в тому, на що здатні. Підтримка замість вирішення ситуації часто
вимагає більшого терпіння, але вона створює самооцінку і внутрішню мотивацію у
дітей!
20. «Як ти почуваєшся?»
Не вживайте: «Заспокойся! Не потрібно так сумувати!»
Приклад: «Я бачу, що ти засмучена, що ти відчуваєш?»
Пояснення: Допомагати дітям ідентифікувати свої емоції й
ефективно спілкуватися з ними – важливий елемент позитивного виховання.
Коли діти добре себе почувають, відчуваючи емоції і,
передаючи їх іншим (замість того, щоб заперечувати їх і намагатися приховати),
поведінка змінюється і стає більш відкритою та сповненою поваги.
Використовуйте ці фрази,
щоб налагодити діалог зі своїми дітьми!
Підписатися на:
Дописи (Atom)