середа, 31 грудня 2025 р.

Діти — в реєстрі, вчителі — в журналах, депутати — у фотозвітах


 Maksim MykhajlenkoСоюз освітян України

Новорічно - саркастичне. Погляд на діяльність МОН через призму законів Паркінсона.
Діяльність МОН і профільних депутатських комісій ВР — це не просто “управління освітою”. Це живий навчальний посібник з Законів Паркінсона, тільки без бібліографії й з бюджетом.
Є в Паркінсона проста думка: бюрократія не потребує реальної роботи, щоб розростатися. Вона потребує процесу. А процес вона собі завжди намалює.

1) Робота розширюється, щоб заповнити весь виділений час

У нормальному світі люди кажуть: “потрібно покращити навчання”.
У світі Міністерства Обов’язкових Несинітнець це звучить інакше: “потрібно створити дорожню карту, план-графік, порядок взаємодії, інструкцію до інструкції і ще один вебінар, щоб пояснити попередній вебінар”.
Тому будь-яка реформа в освіті магічно перетворюється на серіал:
  • сезон 1 — “пілот”,
  • сезон 2 — “масштабування”,
  • сезон 3 — “уточнення”,
  • сезон 4 — “внесення змін”,
  • сезон 5 — “оптимізація процесів”,
  • а фінал один: вчитель знову сидить уночі й заповнює щось у черговому кабінеті.

2) Штат росте незалежно від сенсу

Паркінсон пояснював це геніально просто: чиновник хоче підлеглого, а не конкурента. І чиновники чудово вміють створювати роботу один одному.
Ось вам і вічний двигун: лист → погодження → зауваження → доопрацювання → повторне погодження → протокол → план заходів → звіт про виконання плану → довідка про підготовку звіту.
І кожен крок потребує відповідального, координатора, адміністратора, модератора, “власника процесу” і, звісно, “комунікаційника”, який напише пост: “сьогодні ми зробили важливий крок”.
Крок куди? Неважливо. Головне — крок, імітація діяльності.

3) Закон тривіальності: чим дрібніше питання — тим більше галасу

Найкраще в Паркінсона — про “вело-сараї”: великі й складні проблеми не хочеться чіпати, бо там потрібні мозок, відповідальність і конфлікти. А от дрібниці — це свято демократії.
Тому коли освітяни намагаються говорити про головне — що, навіщо і як навчати, — нам підсовують “високу дискусію” про те, “як правильно оцінювати”.
Бо оцінювання — це ідеальна тема:
  • звучить розумно,
  • не потребує грошей на реальні зміни,
  • дає купу паперу,
  • і дозволяє робити вигляд, що система керована.
Ніби проблема країни в тому, що ми неправильно рахуємо трійки, а не в тому, що фундамент тріщить.

4) Комісії та комітети: фабрика “не-результату”

Окрема насолода — депутатські комісії. Це такий формат, де відповідальність розчиняється, як цукор у чаї.
Комісія завжди може сказати:
  • “ми обговорили”,
  • “ми напрацювали бачення”,
  • “ми сформували рекомендації”,
  • “ми створили робочу групу”.
І все це правда. Просто є нюанс: це не результат. Це ритуал, щоб виглядати зайнятими.

Як це впізнати без Паркінсона і без кандидатської

Є три прості ознаки, що Паркінсон прямо зараз пише вашу освітню політику:
  1. Кількість форм і звітів росте, навіть якщо навчання не покращується.
  2. Час вчителя йде на адміністрування, а не на підготовку до уроків.
  3. Порядок денний забитий дріб’язком, бо за дріб’язок не саджають і не звільняють.

Висновок

Паркінсон — це закони розвитку бюрократії. Це інструкція до того, що станеться, якщо:
  • немає ліміту на звітність,
  • немає персональної відповідальності за результат,
  • і немає механізму “не спрацювало — закрили”.
Тому Міністерство Обов’язкових Несинітнець буде будувати “системи”, “кабінети” і “матриці” рівно доти, доки ми не поставимо просте питання:
де навчальний ефект, де дані, де відповідальні, і чому вчитель став оператором чужої бюрократії?
Бо якщо цього не зробити, то в нас буде ідеальна цифрова держава:
діти — в реєстрі, вчителі — в журналах, депутати — у фотозвітах.
А знання… знання, як завжди, “на наступному етапі реформи”.

понеділок, 29 грудня 2025 р.

КОЛЯДКА | Ой як же було ізпрежди віка

 


Vitaliia - ЗІРКА ЯСКРАВА В НЕБІ ТРИВОЖНОМУ ( КОЛЯДКА 2023 )

 

зірка яскрава в небі тривожному вість українцю показує кожному: мерехтить кажучи: “Діва на сіні вже оповила Божу дитину”. зірці різдвяній в цім боці планети зовсім байдужі ворожі ракети. хоче наш ворог свято забрати, та зоря сяє ясно й завзято. зірка освячує Схід благодаттю і підглядає в окопи солдатів, знає, як хочуть в це свято додому, знає, що мають кутю вони й втому. поки не згасла у темряві ночі, раптом солдат піднімає вверх очі, видно прохання у сильних очах: “до перемоги світи, зірко, шлях”. зірка летить далі між узбереж Криму, Херсону, Одеси авжеж, світить, де темно, де купу болю, де окупанти поцупили волю. темні освячуючи горизонти в домі, де рідних чекають із фронту, хоче теплом доторкнутись до серця в домі, де хтось вже не повернеться. зірка різдвяна сяє вогнями, бо перемога точно за нами, не віддамо з Богом в серці свого! Христос родився! Славімо Його

Дід Мороз: радянський міф, що замінив українську традицію

 


Різдво і вдячність тим, хто захищає свободу

 


«Щедрик»: як українська щедрівка стала різдвяним гімном світу

 


Щедрик серед руїн: як Покровськ поєднав українську музику, пам`ять і спротив

 


четвер, 18 грудня 2025 р.

Чому держава не може утримувати нинішню мережу закладів освіти — пояснює освітня омбудсменка

 

Україна змушена скорочувати мережу закладів освіти через демографічну кризу та обмежені можливості бюджету. Тож кількість шкіл і університетів зменшуватимуть і надалі, заявила освітня омбудсменка Надія Лещик в інтервʼю «Інтерфакс-Укрїна».

За її словами, треба чесно пояснювати суспільству, що скорочення мережі закладів освіти є неминучим.

«Держава не може утримувати таку кількість закладів освіти, тому що це витрата державних коштів», — зазначила Надія Лещик.

ЧОМУ ЗАКРИВАЮТЬ ШКОЛИ ТА УНІВЕРСИТЕТИ

Омбудсменка наголосила, що одним із ключових чинників скорочення є демографічна криза. Через війну значна частина дітей та молоді виїхала за кордон, що безпосередньо впливає на наповнюваність класів і груп.

«Зменшується кількість закладів освіти всіх рівнів і типів, відбувається злиття класів, груп тощо. Зрозуміло, що це відображається на вищій освіті», — пояснила Надія Лещик.

За словами освітньої омбудсменки, до її офісу регулярно надходять звернення від педагогів і батьків щодо закриття малокомплектних шкіл, у яких навчається по 15–30 учнів/иць. Аналогічні процеси відбуваються й у закладах вищої освіти.

Водночас освітня омбудсменка наголосила, що під час реорганізації або укрупнення закладів вищої освіти держава має гарантувати дотримання прав студентів/ок, педагогічних і науково-педагогічних працівників/ць, а також збереження бюджетних місць.

СКІЛЬКИ ШКІЛ УЖЕ ЗАКРИЛИ

Статистика свідчить про системне скорочення кількості шкіл в Україні. За даними Інституту освітньої аналітики, за останні чотири роки країна втратила 12 % закладів загальної середньої освіти.

На початок 2024–2025 навчального року в Україні функціонував 12 291 заклад загальної середньої освіти, що на 3,2 % менше, ніж попереднього року (12 701) та на 12,2 % менше, ніж до початку широкомасштабної війни (13 991). 

Загалом ЗЗСО всіх типів відвідували 3 743 887 школярів і школярок, яких навчали 380 877 учителів та вчительок. За останні чотири роки кількість учнівства зменшилася майже на 11 %, а вчительства — на 12 %.

Водночас експерти застерігають, що реальні цифри можуть бути вищими. Частина шкіл, будівлі яких зруйновані або перебувають на тимчасово окупованих територіях, формально не вважають закритими, якщо вони продовжують навчання дистанційно. Також є труднощі зі збором та оновленням даних, зокрема на деокупованих територіях.

джерело

понеділок, 15 грудня 2025 р.

Історія опери "Коза Дереза" Миколи Лисенка

 

Навчальне відео для уроків музичного мистецтва у загальноосвітній школі. Створено з допомогою NotebookLM.

неділя, 14 грудня 2025 р.

Україна посіла 2 місце на Дитячому Євробаченні


  Україна посіла 2 місце на Дитячому Євробаченні, що проходило у Грузії. Про це повідомляє Суспільне.

10–річна Софія Нерсесян з піснею «Мотанка» набрала 177 балів.
Перемогу здобула Франція.

 Чи повинен вчитель робити кожного урока ШОУ

Чи має вчитель крутитися дзигою, щоб зацікавити учня?

субота, 13 грудня 2025 р.

Колядка - Нiчка та ясная зорями свiтила.Текст. Колядка Слава Богу, слава на висотi для розучування.

 

Нічка та ясная Зорями світила, У Вифлеємі Пречиста Діва Сина народила В яслах на сіні Приспів: Слава Богу, слава на висоті На землі мир, спокій! Слава вгорі, мир на землі, Людям добра воля! В сяйві великому пастухам у полі Ангел з'явився. Він сповістив, що в вертепі убогім Христос народився! Приспів. Сповнені радістю до хліва побігли, До ясел впали, Славу Святому Новородженому Богу віддали! Приспів. Ми також серцем до ясел припадімо, Христа вітаймо! Йому Одному, Новородженому Поклiн віддаймо!

Пісня про Миколая - Ой хто, хто Миколая любить 🎁 | Дитяча народна пісня • Авторська інтерпретація

 

Ой хто хто Миколая любить Ой хто хто Миколаю служить Тому святий Миколай На всякий час помагай Миколай Тому святий Миколай На всякий час помагай Миколай Ой хто хто к ньому прибігає На поміч його призиває Той все з горя вийде ціло Охоронить душу й тіло Миколай Той все з горя вийде ціло Охоронить душу й тіло Миколай Ой хто хто спішить в твої двори Сего ти на землі і в морі Все хорониш від напасти Не даєш му в гріхи впасти Миколай Все хорониш від напасти Не даєш му в гріхи впасти Миколай Миколай молися за нами Благаєм тебе зі сльозами Ми тя будем вихваляти Імʼя твоє величати На віки Ми тя будем вихваляти Імʼя твоє величати На віки

Вже 200 років відома різдвяна пісня "Тиха ніч" мандрує світом

 


Зоряна Мартин

Вже 200 років відома різдвяна пісня "Тиха ніч" мандрує світом 

❤

У Зальцбурзі, у рідному місті Моцарта, роком після його смерті, в 1792 році народився Йозеф Мор – автор слів відомої коляди «Тиха ніч, свята ніч». Хлопчик зростав у злиднях в родині без батька, згодом місцевий священик зауважив талант дитини до літератури і допоміг йому здобути освіту. Після закінчення семінарії Йозеф Мор також став священиком, але до кінця життя писав поеми і складав вірші. Так у 1816 році народився його вірш «Тиха ніч, свята ніч», авторові тоді виповнилось 24 роки. Йозеф Мор через хворобу і потребу лікуватись часто переїжджав, так у 1818 р. він дістався міста Оберндорф (нині передмістя Зальцбурга ), яке зайняло в його житті особливе місце. В Оберндорфі доля звела його з Францом Ґрубером – шкільним учителем і музикантом, який грав на гітарі. Йозеф Мор і Франц Ґрубер потоваришували, знайомство не тривало довго, але ця зустріч для обох стала доленосною. Історія колядки розпочалась напередодні Різдва 24 грудня 1818 року, того дня в місцевому костелі Святого Миколая вийшов з ладу орган. Засумував Франц Ґрубер, Різдвяну богослужбу доведеться відправляти без музики. На допомогу прийшов приятель Йозеф Мор, який згадав про свій, складений два роки тому вірш «Тиха ніч», він запропонував Ґруберові написати до нього музику. Франц Ґрубер погодився, хоча складав музику вперше. Так швидко, лиш за один день, народилась проста колискова мелодія «Тихої ночі», яка опівночі після Різдвяної богослужби пролунала вперше. В костелі «Тиху ніч» заспівали її автори – Йозеф Мор і Франц Ґрубер, який акомпанував на гітарі, до солістів також приєднався церковний хор. В цей різдвяний вечір пісня здобула великий успіх і стала популярною, відтак коляда уже 200 років мандрує світом. Австрійська «Тиха ніч», так само, як і український «Щедрик» Миколи Леонтовича належать до найвідоміших і найулюбленіших у світі різдвяних колядок. Сьогодні в Оберндорфі на місці костелу Святого Миколая стоїть капличка, яка так і називається "Каплиця Тихої Ночі", а неподалік є музей, де можна дізнатися набагато більше з історії життя авторів, а також про саму легендарну пісню ❤