Не лише я вважаю, що школі слід повернутися до останньої стабільної версії, яка нормально працювала (як кажуть айтішники, зробити rollback). Бо замість того, щоб налагодити ядро системи шкільної освіти (якість знань і статус педагога), нам намалювали яскравий «інтерфейс» із приємних ілюзій, але сама програма давно зависла й видає критичну помилку.
Не тому, що я ретроград, а тому, що отетофсьо, що впровадили під маркою НУШ, – від принципу задоволення («приємно ходити до школи») і до філософії «освітньої послуги» – уже призвело до освітньої катастрофи.
Цитую Ivasiuk Dima:
"

Кажуть, було б добре повернути часи, коли:

Учитель — престижна професія, авторитет і повага, а не надавач послуг, об якого можна витирати ноги.

Батьки адекватно сприймають зауваження педагога, співпрацюють із ним, а не відкривають юридичний відділ після кожного зауваження.

Урок — це навчання, а не концерт із репертуаром «Не хочу! Не буду! Ви не маєте права!».

Діти слухають, читають підручники, готуються до уроків і виконують домашні завдання. Так-так, самостійно!

Дисципліна знову стає нормою, а не порушенням дитячих прав.

За виховання та поведінку дитини відповідають насамперед батьки, а не вчителі, психологи й соціальні педагоги всім колективом.

«Я забув», «Мені не сказали», «Я не знав» більше не універсальні індульгенції від відповідальності.

Повага до вчителя — це норма, а не опція за бажанням.

Оцінка — результат знань і зусиль, а не предмет батьківських переговорів.

Батьківські збори — місце співпраці, а не судове засідання над педагогом.

Слово вчителя «Ні» не запускає ланцюгову реакцію з батьківського чату, скарг і виклику адміністрації.

Діти нарешті розуміють, що права є в усіх, але обов'язки теж ніхто не скасовував...

І найголовніше: учитель не боїться бути вчителем, батьки не бояться чути правду про своїх дітей, а діти розуміють, що знання потребують праці, дисципліни та наполегливості.


Бо школа — це не місце, де всім повинно бути зручно нічого не робити. Це місце, де вчать, виховують і готують до реального життя.
P.S.

Права дитини ніхто не скасовував. Просто, можливо, настав час згадати, що поряд із правами існують ще й обов'язки".
Ще раз для тих, хто позаду:
Бо школа — це не місце, де всім повинно бути зручно нічого не робити. Це місце, де вчать, виховують і готують до реального життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар