Рейнгольд Глієр

 

Рейнгольд Глієр (1875-1956).

Рейнгольд Глієр з дружиною Марією.

11 січня виповнюється 151 рік від дня народження Рейнгольда Глієра - видатного композитора, диригента, хореографа, музикознавяь, педагога німецько-польського походження (1875-1956).

Композитор створив понад 500 різножанрових творів, зокрема сім балетів, п'ять опер, понад 20 симфонічних композицій, романси.

Іменем Р.Глієра з 1956 р. названо Київське музичне училище, нині - Київська муніципальна академія музики ( https://www.facebook.com/GlierKyivMunicipalAcademyOfMusic).

Серед учнів Р.Глієра - видатні українські композитори Левко Ревуцький і Борис Лятошинський, який залишався другом свого педагога до кінця його життя.

Майбутній композитор народився на київській Бессарабці третьою дитиною в багатодітній родині власника майстерні музичних інструментів Мама була полькою, а тато німцем, підданим Саксонії. Будинок на вул.Басейній у Києві, де пройшли дитячі роки майбутнього композитора, не зберігся.

Музику хлопчик чув з перших років життя. Старша сестра Цецилія грала на фортепіано і навчила молодшого брата нотній грамоті. У 14 років він написав перші музичні твори - невеличкі п'єси для фортепіано, скрипки й віолончелі. А рідні хотіли бачити його музичним майстром.

Навчався Р.Глієр в Київському музичному училищі, а пізніше викладав тут. Закінчив із золотою медаллю московську консерваторію за класом композиції. Навчаючись у москві, Глієр щоліта жив у Києві, переважно на дачі в Святошині. Його дипломною роботою стала ораторія "Земля і небо" на вірші Дж. Байрона.

У 1901 р. Р.Глієр викладав гармонію в Музичній школі сестер Гнесіних. У 1904 р. одружився зі своєю ученицею, шведкою Марією Ренквіст, згодом у подружжя народилося п’ятеро дітей.

У 1913 р. став викладечем, а за рік - ректором Київської консерваторії, до викладання в якій залучав багатьох відомих зарубіжних музикантів. Впродовж семи років Глієр перетворив Київ на одне з чільних концертних міст тодішньої імперії. У 1920-1941 рр. - професор московської консерваторії.

Рейнгольд Глієр є автором ряду творів на українську тематику, зокрема балету "Тарас Бульба", симфонічної картини-балету "Запорожці", симфонічної поеми "Заповіт" (до 125-річчя Т.Шевченка), "Подражаніє Ієзекіїлю" (за віршем Т. Шевченка), музики до драматичних вистав "Іван Гус", "Гайдамаки", містерії "Великий льох" за поемами Т. Шевченка. Здійснив оркестрування і редагування опер "Наталка Полтавка", "Чорноморці", інструментацію сцен із опери "Тарас Бульба" Миколи Лисенка, кантати "Шевченкові" і драматичні картини "Гайдамаки" Кирила Стеценка.

"Щорічні літні виїзди родини в село під Києвом, де, здавалося, саме по­вітря дзвеніло піснями, здружили мене з найбагатшим фольклором Ук­раїни, збагатили глибокими, незабутніми враженнями. Це була стихійна сила народного мистецтва, що мимоволі опановувала моєю свідомістю, формувала мої музичні уявлення.", - писав Рейнгольд Глієр.

Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.

Вчитель і Учень.

Рейнгольд Глієр і Борис Лятошинський.