Ледь не щодня попри війну у нас проходять освітні форуми (конференції, хакатони, фестивалі тощо). Там, як правило, пропонуються «мегакруті» інструменти з використанням штучного інтелекту та екранні рішення для навчання дітей.
Але чого там бракує, так це акценту на особисті контакти між людьми під час освітнього процесу та вдома. А потім ми шоковані тим, що діти приходять до школи розбалансованими, відірваними від реальності та нездатними впоратися зі стресом.
Бо людині потрібна людина! Інакше відбувається здичавіння і поява Мауглі цифрової епохи.
Так, саме «старомодні» і вічні особисті зв'язки між людьми, тілесний контакт – це саме те, чого прагнуть і чого потребують наші діти.
Середовище, в якому сьогодні виростають наші діти є неприродним для людства і воно шкодить їхньому розвитку.
Так, мобільні телефони крадуть дитинство. Діти більше не бігають на вулиці з подряпаними колінами, аж поки не засвітяться вуличні ліхтарі.
Вони не катаються на велосипедах та не будують піщані фортеці з друзями, не лазять по деревах.
Натомість вони гортають вебсторінки й губляться у світі, який не є реальним.
Їх затягує в онлайн-світ ще до того як вони встигають пожити в реальному. Як наслідок, самотність і відсутність друзів…
Маємо, що маємо: різке погіршення психічного здоров'я.
А це лише одна з багатьох ознак того, що щось пішло не так.
Додіджиталізувались до самого краю. Тепер треба повертатись до основ. Старої доброї школи з олівцем та папером.
Усе більше зустрічаю ось таких повідомлень: середня школа Макферсона оголосила в листі до сімей, що учні здадуть свої Chromebook наприкінці семестру. Директорка школи Інге Еспінг підкреслила: дослідження показують, що зменшення часу, проведеного перед екраном, покращує навчання та психічне здоров'я учнів середньої школи.
• Доки діти не проводитимуть більше часу за читанням книг та іграми на свіжому повітрі, ніж за переглядом TikTok-сторінок та відеоігор, вони не розвинуть достатньої концентрації уваги чи навичок емоційної регуляції, необхідних для слухання та навчання.
Людині потрібна людина
От чому, наприклад, зараз поширена така ефективна щодення рутина як позитивне привітання перед дверима класу (PGD – positive greetings at the door).
Стратегію TUMS біля дверей створила д-р Лаура Ріффель.
Touch - Use their name in a positive way - Make eye contact - Smile = TUMS
Абревіатура TUMS означає чотири кроки:
доторкніться,
використовуйте ім’я учня в позитивному ключі,
встановлюйте зоровий контакт
посміхайтеся.
Цю стратегію було розроблено у відповідь на дослідження, які показали переваги вітання учнів біля дверей.
Що робити з некерованими дітьми та некерованими класами?
На ФБ-сторінці The Regulated Classroom називають чотири основні практики, які повертають те, що раніше в дитинстві виникало природним чином:
🤝 Зв'язки - Справжня безпека у відносинах завдяки особистим, а не віртуальним контактам.
⚡ Активатори – Фізична активність та викид енергії (а не ігрові кліки).
🙏 Афірмації - Справжні позитивні враження від спілкування з реальними людьми (а не похвали, згенеровані штучним інтелектом).
🌊 Утилізатори — втілені практики, які дійсно заспокоюють нервову систему (а не віртуальний додаток, який рекомендує вам «подихати глибоко»).
Сьогодні важливо усвідомити ось ці прості істини:
💥Дітям не потрібно більше екранів. Їм потрібно більше ЗВ'ЯЗКУ.
💥Їм не потрібен штучний інтелект. Їм потрібні регульовані ДОРОСЛІ.
💥Їм не потрібні е-додатки. Їм потрібні ІГРИ, РУХ і ЛЮДСЬКЕ СПІЛКУВАННЯ.
Саме це формує регульовану нервову систему. Саме це ми втратили. І саме це зараз слід повернути.
Немає коментарів:
Дописати коментар