Витіснення в психології - це один із механізмів психологічного захисту, за якого людська психіка витісняє або прибирає подалі ситуації, що викликають негативні переживання. Травмуючі події або фактори нібито стираються з пам'яті. По-іншому цей процес називається репресією або пригніченням.


Першим цю форму психологічного захисту описав Зиґмунд Фройд, присвятивши їй окрему монографію і приділивши чимало уваги в наступних роботах. Він вважав, що витіснення - це фундаментальний і найважливіший з усіх захисних процесів нашої психіки. У психоаналізі Фрейда це ключове поняття, фактично наріжний камінь, на якому тримається все вчення. Вчений розглядав витіснення як процес, що складається з двох фаз:


При цьому інформація, яка була витіснена, нікуди не дівається. Вона зберігається в несвідомому, провокуючи конфлікт з усвідомлюваними переживаннями і бажаннями. Фрейд вважав, що всі дитячі переживання і враження, отримані немовлям у перші місяці та роки життя, також піддаються витісненню. Саме тому ми їх не пам'ятаємо, але при цьому вони супроводжують нас усе життя, зберігаючись у несвідомому.

У сучасній психології використовується модель, запропонована Фрейдом, згідно з якою є дві фази витіснення: пригнічення неприйнятних переживань і утримання їх у несвідомому. Це потрібно враховувати і під час розгляду конкретних проявів цього захисного механізму. Отже, розглянемо кілька прикладів:






Наша особистість не завжди здатна впоратися з переживаннями. Так, у деяких моментах ситуація не так сильно б'є по психіці, тому ми легко переносимо "поганий день", залишивши його в пам'яті. Але інші настільки неприємні, що наш мозок просто не здатний адаптувати їх під наявну реальність, вони руйнують нашу картину світу. І здатні повністю змінити сприйняття, спровокувати депресію у важкій формі та інші розлади. А також не можна недооцінювати фактор страху, який несвідомо виникає, якщо ми згадуємо про негативний досвід.
У підсумку для скорочення шкоди як нашій психічній, так і навіть фізичній складовій, свідомість стирає все, що завдає шкоди. І це дійсно робоча практика. Адже визначення витіснення - це захисний механізм, покликаний нас захищати, обороняти. Він справляється зі своїм завданням.

Цей захисний механізм формується приблизно до п'ятирічного віку, коли в психіці дитини виокремлюються структурні компоненти Его, Супер-Его та Ід, а також відбувається поділ свідомого і несвідомого. При цьому Его належить переважно до свідомого, Ід - повністю до несвідомого, а Супер-Его - переважно до несвідомого. Прагнення до витіснення може виходити від будь-якого з цих компонентів, але відбувається воно завжди неусвідомлено і непомітно для Его.
Фрейд пов'язував формування цього захисного механізму з розпадом Едіпового комплексу, через який, на його думку, проходять усі діти, які ростуть у звичайних сім'ях. А першим проявом витіснення він вважав інфантильну амнезію - забування дітьми всіх (або майже всіх) подій, які відбувалися з ними до 5 років. Надалі витіснення працює в дещо менших масштабах і не змушує нас забувати цілі періоди з життя. Приміром, ми забуваємо про тривожні обставини, про людей, з якими не хочеться спілкуватися, або про справи, якими не хочеться займатися.

Одразу визначимося, що з самим витісненням боротися не потрібно, оскільки це природний психологічний захист, який присутній у всіх людей.
Найголовніше - всіма доступними способами переосмислити те, що було витіснено в підсвідомість, і зробити цю інформацію свідомою. Одна з можливостей - написати автобіографію. У міру написання ви згадаєте й усвідомите ті моменти з минулого життя, які заважають вам жити в сьогоденні. Насамперед приділіть увагу втратам, наприклад, загибелі близьких для вас людей. За необхідності зверніться по допомогу до психоаналітика.
Також можна спробувати арт-терапію - перенаправлення енергії та почуттів у художнє русло. або метафоричні асоціативні карти.

За необхідності людська психіка зробить усе, щоб захистити свого "господаря" від травмуючих ситуацій і спогадів. Але не завжди використовувані нею методи йдуть на користь. Так йдуть справи і з витісненням. Негатив начебто й прибрали в несвідоме, але час від часу він все одно спливає, отруюючи нам життя. Саме тому потрібно розвивати силу духу й намагатися не допускати потрапляння образ та інших переживань у підсвідомість. Інакше боротися з ними буде дуже складно.
Немає коментарів:
Дописати коментар