Віктор Громовий
Тобто ми знищили справжні гімназії шляхом дарування цього шляхетного титулу всім неповним середнім школам(гімнаїзація всієї освіти) і у нас не буде жодного справжнього академічного ліцею?! Бо братимуть туди всіх підряд.
"Розпрягайте, хлопці, коні". Приїхали... Фініш.
P.S. Нещодавно писав про роль принципу дефіциту в освіті.
Так, саме принцип дефіциту (люди хочуть щобільше того, чого можуть мати менше) треба покласти в основу організації мотивувального середовища в освіті.
Де і коли застосовувати цей принцип?
1. На уроці. Штучно створений дефіцит інформації активізує учнів. Негайно треба щось знайти інакше пазл не складеться, проблемна ситуація не вирішиться тощо.
2. У спілкуванні вчитель – батьки. Обмежте свою доступність. Ніяких відповідей у Вайбері в режимі 24/7. Ніякого спілкування з батьками на перерві чи після уроків. Дефіцит створює цінність. Менша доступність може змусити інших більше цінувати ваш час. Іноді треба демонструвати трохи зарозумілості, щоб заінтригувати людей.
3. У процесі організації «надання освітніх послуг». Якщо до гімназії, в якій я багато років директорував, не брали «всіх підряд», а був конкурс (існував «лист очікування» тощо) в очах пересічних мешканців навчання тут мало велику соціальну цінність та давало відчуття ексклюзивності.

Немає коментарів:
Дописати коментар