
Новина про підвищення зарплати вчителям вже тиждень не дає спокою суспільству.
Замість того, щоб порадіти, «повилазили освітні експерти» з пропозиціями

:

о
дні пропонують збільшити навантаження, бо «вчителі тільки байдики б’ють»;

інші – придумали «моральну декларацію», щоб обмежити права вчителів, бо «вони лише ображають дітей»;

ще хтось хоче, щоб педагоги проходили купу сертифікацій, адже «тепер вони зароблятимуть як мільйонери».

Пригадую: у 2006 році, коли я прийшов працювати до школи, серед 100 вчителів – 47 були молодими педагогами до 35 років.
Через 10 років на всіх конференціях мене показували як одного з небагатьох «молодих», бо майже всі мої ровесники звільнилися. Відчував себе тоді, як динозавр


За 61 статтею Закону «Про освіту» вчитель найнижчої категорії мав би отримувати 3 мінімальні зарплати (24 тис. грн). Але норму заморозили ще у 2019 році. Тож після підвищення молодий спеціаліст матиме лише 10–12 тис. грн залежно від навантаження.

То, може, замість того, щоб вигадувати нові обмеження для вчителів – просто дамо їм можливість працювати і навчати наших дітей?

Підтримайте вчителів. Бо без них школи спорожніють, а навчати дітей буде нікому.

А тим, хто каже: «Ну й обійдемося без них, штучний інтелект усіх замінить» – щиро бажаю удачі!

Бо жоден алгоритм не замінить живого вчителя, який надихає, підтримує й вчить думати.
Єдина причина, чому система освіти ще якось тримається, полягає в тому, що вчителі та керівники шкіл витягують її на своєму горбі.
Немає коментарів:
Дописати коментар