Відомо, що у Людвіґа ван Бетховена є у варіаціях і не тільки не одна українська тема. Замешкавши з 1792 році у Відні, Бетховен познайомився із сином останнього українського гетьмана Кирила Розумовського – Андрієм Розумовським, послом Росії в Австрії. Посольська садиба у Відні з її славнозвісними музичними вечорами була своєрідним “українським острівцем” – тут незмінним успіхом користувалася саме українська музика у виконанні українських співаків та бандуристів. З 1806 року Бетховен разом з іншими знаменитостями того часу був частим відвідувачем посольських вечорів. Не є таємницею, що композитору сподобалися почуті тут українські пісні – надзвичайно мелодійні, співочі і захопливі. Андрій Розумовський замовив Бетховену три квартети, і композитор виконав замовлення. В першому квартеті він використав мелодію української народної пісні “Ой надворі метелиця”, в другому і третьому – варіації на тему пісні “Од Києва до Лубен”. Цікаво те, що саме ці три квартети вважаються вершиною творчості Бетховена. Знаменитий французький письменник Ромен Ролан з захопленням відгукувався про ці твори: “Не наважусь навіть сказати, що вони кращі за всі інші квартети. Окрім ориґінального замислу і нечуваної відваги вони характеризуються симфонічною довершеністю звучання”. Зацікавився Бетховен і українським танцем “Козачок”. Його мелодію композитор використав у своїй творчості двічі: у 8-ій сонаті для скрипки та фортеп’яно, а також у першій частині 16-ої сонати для фортеп’яно. Мелодії козацьких пісень, почуті у Розумовського, містяться у заключній частині “Апасіонати” (Соната №23, Опус 57) і в славетній 9-ій симфонії, а в одній із його сонат звучить українська пісня “Одна гора високая”…Не раз звертався великий композитор до пісні “Їхав козак за Дунай…”. Вперше – у 1815–1816 роках, готуючи збірку шотландських (!) народних пісень, яку у нього замовив единбурзьский видавець Г.Томсон. Працюючи над збіркою, композитор вирішив додати до шотландських пісень ще й слов’янські, видавши збірку під іншою назвою – “Пісні різних народів". Дещо пізніше Бетховен знову повернувся до уподобаної ним української пісні "Їхав козак за Дунай" цього разу він опрацював її для голосу у супроводі фортеп’яно, скрипки і фіолончелі. Втретє він взявся за цю пісні у 1810 році, створивши нову обробку для фортепіано і флейти (Опус 107).
На початку ХХ століття у США з’явилися нові переклади пісні "Їхав козак за Дунай" Нею зацікавилися співаки, композитори, аранжувальники. У 1925 році вона увійшла в оперетту «Song of the Flame» (“Пісня вогню”) як центральний дует усього твору – його виконують закохані у час розлуки. Ця оперетта мала шалений успіх, йшла на сцені Нью-Йоркської опери 219 разів поспіль, а наступного року її зняли на кіноплівку. Українську мелодію для цієї оперетти аранжували відомі американські композитори Герберт Стосат, автор музики до багатьох голівудських фільмів, і славнозвісний Джордж Ґершвін. Між іншим Ґершвін провів дитинство в Нью-Йорку на вулиці, яку називають “Малою Україною” – либонь, там мешкало чимало еміґрантів з України. В будь-якому випадку, за словами самого Ґершвіна, він з самого дитинства був непогано знайомий з українцями та їх піснями…
Немає коментарів:
Дописати коментар