Із прежди віка

Українська народна пісня

Ой, як же було ізпрежди віка Ой, дай Бо[г]. Ой, як не було неба і землі Ой, дай Бо'. А тільки було синєє море Ой, дай Бо'. На тому морі горіли огні Ой, дай Бо'. Коло тих огнів сиділи святі. Ой, дай Бо'. Радять радоньку, кого в море послать. Ой, дай Бо'. А святий Петро говоре на то Ой, дай Бо'. Та достань Петро жовтого піска Ой, дай Бо'. Та посіємо по всьому світу, Ой, дай Бо'. Щоб уродилось небо і земля Ой, дай Бо'. Небо зорями, земля квітами Ой, дай Бо'.