четвер, 8 травня 2025 р.

Методи впливу на учнів, які порушують права вчителів — обмежені

 

13-річна ліцеїстка нанесла вчителю тілесні ушкодження за допомогою циркуля. Інцидент стався у Рівненському ліцеї, про що повідомляє поліція області.


Поліцейськими було встановлено, що в одному з навчальних закладів обласного центру учениця під час уроку користувалася телефоном та не реагувала на зауваження вчителя. У відповідь на зауваження 13-річна дівчина вдарила педагога циркулем у праве плече. Освітянину довелося тримати ученицю, щоб вона повторно не завдала йому чи оточуючим ушкоджень. Цей момент зняли на відео однокласники та розмістили його у соцмережах. 


Як вчитель, так і батьки учениці відмовилися від написання заяви до поліції. Ювенальні поліцейські провели профілактичну бесіду з дівчиною та її батьками щодо недопущення таких ситуацій у майбутньому. В освітньому закладі буде проведено перевірку щодо зазначеного інциденту.


Важливо наголосити, що це далеко не перший випадок, коли учень завдає ушкоджень або ударів учителю. Схожий скандал стався на Дніпропетровщині у березні, коли учень бив учителя, а інші учні сміялися і знімали це на телефони.


Тоді освітяни закликали МОН надати документ, який би чітко прописував правила поведінки у школі, та роз'яснював, яку відповідальність буде понесено за їх порушення. Відповідний документ допомагав би захищати права вчителів у випадку конфліктних ситуацій. Освітяни зазначали, що тільки неминучість покарання може попередити конфлікти в школі. Тоді на заклик відреагувала освітня обмудсменка Надія Лещик, яка перерахувала закони України, які стосуються теми освіти й запитала, що може дати ще один новий документ. 


Раніше сама освітня омбудсменка визнавала, що наразі методи впливу на учнів, які порушують права вчителів — обмежені. 

субота, 3 травня 2025 р.

При суперечці у нас вимикається частина мозку?

 

Коли ми спілкуємося з оппонентом, мозок відключає зону, що відповідає за засвоєння нової інформації. Саме тому достукатися до людини, яка має протилежні погляди, під час суперечки неможливо.


Саме тому нас накачують потрібною інформацією тоді, коли ми просто її поглинаємо.

Як результат, і дискусія вже не потрібна...

Бачити - не означає розуміти

 


понеділок, 28 квітня 2025 р.

ОСНОВНІ ПОМИЛКИ БАТЬКІВСТВА, ЯКИХ МОЖНА УНИКНУТИ

 


🌿 1. Не перетворюйте любов на вседозволеність.
Ваша ласка має межі, які формують характер, а не егоїзм.
🌿 2. Не дозволяйте грубості приживатися в дитячих словах.
Мова - це насіння, з якого виростає ставлення до людей.
🌿 3. Не мовчіть, коли дитина чинить неправильно.
Мовчання - це дозвіл. У вихованні байдужість гірша за суворість.
🌿 4. Не робіть з дитини жертву безвідповідальності.
Хай знає, що кожне «ні» чи «так» має вагу і наслідки.
🌿 5. Не дозволяйте жити в цифровому світі без орієнтирів.
Пояснюйте, показуйте, обговорюйте. Інакше це зроблять чужі - у своїх інтересах.
🌿 6. Не робіть з грошей іграшку.
Навчіть розуміти їхню суть - і вона не шукатиме легких шляхів.
🌿 7. Не покривайте дитину, коли вона кривдить інших.
Повага - основа спільного життя. Її не можна підмінити родинною лояльністю.
💬 Хороші діти не виростають самі собою. Вони - результат щоденної роботи, прикладу, діалогу і любові, яка не боїться виховувати.

пʼятниця, 25 квітня 2025 р.

Якщо проігноруємо ці тенденції, наслідки побачимо вже дуже скоро

 

Серед українських підлітків у TikTok поширюється тренд, який на перший погляд виглядає як жарт: школярі іронічно заперечують сенс шкільних предметів.

Основні тези:
🚫 «Не вчимо історію, бо не живемо минулим»
🚫 «Не вчимо хімію, бо достатньо знати реакції в Instagram»
🚫 «Не вчимо фізику, бо у нас свої закони»
🚫 Не вчимо англійську, бо ми патріоти»
🚫 «Не вчимо географію, бо дорогу додому знаємо»
🚫 «Не вчимо алгебру, бо на карті мінус»

Тренд має всі ознаки спланованого інформаційного впливу. Показово, що він зародився в російському сегменті TikTok, де поширювався ще у 2024 році у схожому форматі й ритміці, з таким же набором фраз. Українські діти підхопили цей тренд, часто не усвідомлюючи його походження і зараз він віруситься як на приватних акаунтах, так і на сторінках навчальних закладів.

Вийшов дуже вдалий та дешевий інструмент впливу на молоде покоління українців. Чому дешевий, бо застосували його спершу в російському середовищі, де знецінення знань - культурна норма. На Росії давно вкорінилася модель дегуманізації освіти, ворожості до західної культури, наукової критики та плюралізму. Навчання використовується як інструмент пропаганди, а не розвитку. Це виховує сліпу лояльність до влади та зневагу до критичного мислення. Такий тренд для російських підлітків є легітимізацією вже існуючого стану речей та адаптацією до авторитарного середовища.

В Україні ж освіта є одним із базових каналів формування національної ідентичності. Знання історії, мови, культури - важливі елементи громадянського становлення, спільно з іншими предметами вони допомагають формувати інтелектуальну рефлексію як складову національної безпеки. І цей самий російський тренд діє на наших дітей інакше, він розмиває роль освіти як джерела сили: історія стає «неважливою», англійська «непатріотичною», наука «непотрібною».

Це все створює середовище наслідування чужим культурним кодам без розуміння їхнього походження («Не вчимо алгебру, бо на карті мінус» як типове заохочення пишатися бідністю; «Не вчимо англійську, бо ми патріоти» - типово для росіян, які знають лише одну мову навіть коли пів життя живуть десь закордоном; від фрази «Не вчимо фізику, бо у нас свої закони» віє вайбом російських кримінальних понятій і так далі). Зрештою йдеться про зміщення фокусу патріотизму із відповідальності та розвитку на поверхневу іронію (якщо хтось лишає коментар із засудженням цих тез, під ним з’являються коментарі бот-акаунтів типу «токсік» чи «душно», а під такими відео завжди стоять патріотичні хештеги, серед яких і # жарт). До того ж, окрім органічного поширення, залучаються ботоферми, які працюють за власними алгоритмами, імітують «українське» оформлення акаунтів, але транслюють приховані ворожі меседжі.

Це удар по найменш захищеній аудиторії - дітях, і водночас буквально по майбутньому нації. Бо це робота на довгострокове виснаження колективного імунітету, розмивання цінностей та підрив національної безпеки.

І найважливіше. Чому українські діти підхопили цей контент та репрезентують його як власний?
✅ алгоритми TikTok працюють за мовою й інтересами, а не за громадянством. Тому, хто споживає російськомовний контент, підтягуються саме такі відео. Українські діти знають російську, багато з них спілкуються нею, і більшість не сприймає російськомовний контент як ворожий та небезпечний;
✅ брак альтернативи: українського підліткового контенту, який був би стильним, мемним і «своїм», усе ще недостатньо. Цей тренд став популярним ще й через те, що він відповідає на підліткові психологічні потреби бути прийнятим, дотепним, не почуватися винним і не думати про складне. Він - втілення підліткового бунту. Саме тому його форма така ефективна. І саме тому він небезпечний.

Запущений з російського інформаційного середовища й підлаштований під TikTok-культуру тренд виглядає невинно. Але саме в цьому його сила. Через жарти поступово стирається повага до освіти, історії, критичного мислення. І це лише один приклад. Якщо проігноруємо ці тенденції, наслідки побачимо вже дуже скоро.

Наталія Піпа Ярослав Юрчишин Таня Микитенко Андрій Смолій