Наказом МОН від 04.05.2026 № 722 (зі змінами) затверджено Систему та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів. Цей документ вводиться в дію поетапно – у 2026/2027 навчальному році його положення застосовуватимуться для учнів 1–9 класів ЗЗСО, тоді як 10–11 класи працюватимуть відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329.
Тож у цій статті ми розглянули основні положення нового документа та зміни у підходах до оцінювання результатів навчання учнів незалежно від форм здобуття повної загальної середньої освіти.
Загальні положення
Система та критерії оцінювання – це сукупність процесів, спрямованих на визначення відповідності результатів навчання учнів вимогам освітніх Держастандартів. У наказі визначено основні терміни, зокрема:
- оцінка – результат оцінювання, який відображає рівень досягнення учнями очікуваних результатів навчання, визначених відповідною навчальною програмою, і може бути виражена вербально або кількісно (у балах чи рівнях). Вона є конфіденційною інформацією, доступною педагогічним працівникам, учню та його законним представникам;
- оцінювання – процес спостереження за навчальною та пізнавальною діяльністю учнів, а також опис, збір, фіксація та інтерпретація інформації про освітній процес і результати навчання. Об’єктом оцінювання є результати навчання учнів.
Інформування учня та його законних представників про результати навчання може здійснюватися:
- під час індивідуальних зустрічей;
- за допомогою паперових або електронних носіїв, інформаційно-комунікаційних технологій;
- шляхом фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.
Принципи та функції оцінювання
Незалежно від виду та форми здобуття освіти оцінювання результатів навчання учнів має відповідати низці принципів:
1) Справедливим – ґрунтуватись на чітких і зрозумілих критеріях, відомих усім учасникам освітнього процесу заздалегідь. Водночас оцінювання має бути спрямоване на підтримку розвитку учнів і передбачати можливість отримати зворотний зв’язок, пояснення виставленої оцінки та, у разі незгоди, оскаржити результати навчання.
2) Неупередженим – здійснюватись на основі досягнутих учнями результатів навчання, без впливу особистого ставлення чи вподобань педагогічного працівника.
3) Об’єктивним – передбачати використання інструментів оцінювання з чіткими та зрозумілими критеріями, які мінімізують можливість різного трактування результатів. Об’єктивність також забезпечується:
- застосуванням стандартизованих процедур оцінювання, однакових для всіх учнів;
- можливістю перевірки результатів іншими педагогічними працівниками;
- зосередженням виключно на вимірюваних результатах навчання.
4) Незалежним.
5) Недискримінаційним – передбачати адаптацію методів оцінювання до особливостей освітнього процесу з метою забезпечення учням рівного доступу до оцінювання та недопущення дискримінації.
6) Доброчесним – здійснюватись з дотриманням принципів академічної доброчесності. Якщо під час виконання навчальної роботи виявлено порушення (академічний плагіат, фабрикацію, фальсифікацію, несамостійне виконання завдань, недозволену допомогу тощо), застосовуються відповідні заходи реагування та санкції згідно із законами України «Про повну загальну середню освіту», «Про академічну доброчесність» та/або внутрішніми документами закладу освіти.
Оцінювання в закладах освіти виконує такі функції:
- формувальну – дає змогу відстежувати динаміку навчального поступу учнів та визначати їхні індивідуальні навчальні потреби;
- констатувальну – дає змогу встановити рівень досягнення результатів навчання;
- діагностувальну – допомагає визначити стан набутого досвіду, з’ясувати причини труднощів та відстежувати динаміку навчання;
- мотиваційну – сприяє активізації внутрішньої мотивації до навчання через конструктивне оцінювання, яке допомагає учню відчути задоволення від власного результату;
- коригувальну – спрямовує зусилля на подолання виявлених труднощів шляхом індивідуалізації завдань і підходів;
- прогностичну – допомагає визначити знання та вміння, необхідні на наступних етапах навчання, а також сформувати реалістичні очікування;
- розвивальну – мотивує учнів до рефлексії та самовдосконалення, допомагає аналізувати власні сильні й слабкі сторони завдяки якісному зворотному зв’язку;
- виховну – формує відповідальне ставлення учнів до результатів власного навчання та якості виконання завдань;
- управлінську – забезпечує інформацією, необхідною для ухвалення рішень щодо академічної успішності, потреби в додатковій підтримці, переведення учнів до наступного класу та моніторингу якості освіти на рівні закладу.
Підходи до оцінювання
Оцінювання результатів навчання здійснюється на засадах компетентнісного підходу та має відповідати таким вимогам:
зосереджуватися на здатності учнів застосовувати знання у практичних ситуаціях, а не лише механічно відтворювати теоретичний матеріал;
- передбачати використання практико-орієнтованих завдань;
- акцентувати увагу на рівні оволодіння вмінням, а не на кількості допущених помилок;
- підтримувати позитивне ставлення до навчальних досягнень учнів незалежно від рівня цих досягнень;
- використовувати різноманітні методи для визначення рівня сформованості знань, умінь, ставлень і цінностей;
- враховувати індивідуальний освітній поступ учня під час формувального оцінювання;
- залучати учнів до самооцінювання та взаємооцінювання;
- здійснювати оцінювання виключно на основі чітких і зрозумілих критеріїв;
- забезпечувати якісний зворотний зв’язок між педагогічним працівником та іншими учасниками освітнього процесу.
Під час оцінювання також необхідно враховувати рівень сформованості наскрізних умінь учнів. Зокрема, йдеться про читання з розумінням, критичне та системне мислення, здатність співпрацювати з іншими, розв’язувати проблеми тощо.
Види оцінювання
Основними видами оцінювання в закладі освіти є:
1) Формувальне оцінювання – спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів та визначення їхніх навчальних потреб. Його здійснює педагогічний працівник, а також самі учні через взаємооцінювання та самооцінювання.
2) Поточне оцінювання – здійснюється на визначених етапах освітнього процесу, щоб перевірити відповідність досягнутих результатів очікуваним. Для цього використовують спеціальний інструментарій.
3) Підсумкове оцінювання – передбачає зіставлення досягнутих результатів навчання з очікуваними. Воно поділяється на:
- тематичне оцінювання, яке здійснюється на основі поточного оцінювання за структурною одиницею навчальної програми та/або результатів виконання підсумкової (діагностувальної) роботи;
- семестрове оцінювання, яке узагальнює результати навчання наприкінці вивчення всіх структурних одиниць програми, передбачених для відповідного періоду навчання, та/або враховує результати підсумкових семестрових робіт;
- річне оцінювання, яке здійснюється на основі семестрових оцінок.
4) Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття певного рівня повної загальної середньої освіти, вимогам державних стандартів (порядок її проведення затверджено наказом МОН від 07.12.2018 року № 1369)
Результати семестрового, річного оцінювання та державної підсумкової атестації (у разі її проведення) відображаються у свідоцтві досягнень учня.
У разі вибуття учня із закладу освіти, зокрема через виїзд за кордон, надання соціальної відпустки, призов на військову службу тощо, оцінювання його результатів навчання може бути проведене достроково. Процедуру такого оцінювання визначає заклад освіти.
Організація та форми оцінювання
Оцінювання результатів навчання можна класифікувати за кількома ознаками: хто здійснює оцінювання, що саме оцінюється, у якій формі подаються результати та скільки учнів залучено до процесу.
Залежно від суб’єкта оцінювання виокремлюють три види:
- оцінювання педагогічним працівником – передбачає визначення зрозумілих освітніх цілей, ознайомлення учнів із критеріями оцінювання, розробленими закладом освіти, а також надання своєчасного зворотного зв’язку;
- взаємооцінювання – здійснюється учнями в парах або групах відповідно до визначених критеріїв;
- самооцінювання – передбачає самостійне співвіднесення учнями власних результатів навчання з установленими критеріями.
Залежно від об’єкта оцінювання розрізняють:
- оцінювання процесу (формувальне оцінювання) – передбачає спостереження за тим, як учень виконує завдання, наскільки він залучений до навчальної діяльності та як просувається до очікуваного результату;
- оцінювання результату (поточне та підсумкове оцінювання) – передбачає аналіз досягнутого результату та його зіставлення з визначеними критеріями оцінювання.
За формою подання результатів оцінювання може бути усним, письмовим або практичним. Ці форми можуть застосовуватися як в очному форматі, так і з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема під час дистанційного навчання.
Залежно від кількості учнів, залучених до оцінювання, його організація може бути індивідуальною, груповою або фронтальною.
Методи, інструменти, шкали та загальні критерії оцінювання
Педагогічний працівник має право на академічну свободу та може самостійно обирати методи й інструменти оцінювання з урахуванням специфіки навчального предмета або інтегрованого курсу, а також особливостей учнів. До основних методів оцінювання належать:
- педагогічне спостереження, результати якого можуть фіксуватися за допомогою ситуативних нотаток, контрольних переліків у форматі «так / ні» тощо;
- аналіз продуктів освітньої діяльності – оцінювання досліджень, проєктів, виробів та інших продуктів, створених учнями, відповідно до визначених критеріїв;
- словесні методи — опитування, анкетування, інтерв’ю, бесіда.
Інструментарій оцінювання – це сукупність спеціально розроблених завдань, які відповідають очікуваним результатам навчання.
Результати навчання можуть оцінюватись за такими шкалами:
- дихотомічна шкала («зараховано» / «незараховано») – застосовується за рішенням педагогічної ради для оцінювання окремих навчальних предметів, інтегрованих курсів та інших освітніх компонентів. Також її можна використовувати для оцінювання результатів навчання учнів, які перебувають за кордоном або проживають чи проживали на територіях, де ведуться (велися) бойові дії або які були тимчасово окуповані Російською Федерацією та включені до відповідного Переліку;
- вербальна шкала – передбачає оцінювання за допомогою словесних формулювань;
- рівнева шкала – визначає чотири рівні: початковий (П), середній (С), достатній (Д), високий (В);
- бальна шкала – передбачає використання 12-бальної системи від 1 до 12 балів.
Співвідношення шкал оцінювання
Рівні результатів навчання мають відповідні діапазони балів та вербальні характеристики, що дає змогу поєднувати різні способи представлення результатів оцінювання:
- Початковий рівень (П) відповідає 1–3 балам. У вербальній формі він визначається як ситуація, коли учень потребує істотної підтримки для досягнення результатів навчання.
- Середній рівень (С) охоплює 4–6 балів. Його вербальне формулювання – «потребує ситуативної підтримки для досягнення результатів навчання».
- Достатній рівень (Д) відповідає 7–9 балам. У вербальній формі це характеризується як «має посутні успіхи в досягненні результатів навчання».
- Високий рівень (В) – це 10–12 балів. Вербальне формулювання цього рівня – «має значні успіхи в досягненні результатів навчання».
Правила застосування шкал залежать від року навчання учнів:
- для учнів 1–2 року навчання формувальне, поточне та підсумкове оцінювання здійснюється виключно за вербальною шкалою;
- для учнів 3–4 року навчання формувальне оцінювання здійснюється за вербальною шкалою, поточне – за вербальною або рівневою, а підсумкове — за рівневою шкалою;
- для учнів 5–12 року навчання формувальне оцінювання може здійснюватися за вербальною, рівневою або бальною шкалами. При цьому його результати не враховуються під час підсумкового оцінювання. Поточне та підсумкове оцінювання здійснюються за бальною шкалою.
Якщо заклад освіти запроваджує власну шкалу оцінювання результатів навчання учнів, він має визначити правила її переведення до шкал, передбачених Системою та критеріями.
Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів
Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів, наведені в додатку до наказу, визначають єдині підходи до встановлення рівня результатів навчання. Вони також є основою для розроблення закладами освіти критеріїв оцінювання за освітніми галузями, навчальними предметами та інтегрованими курсами.
Критерії розроблено на засадах компетентнісного підходу з урахуванням таких інтегрованих показників навчальної та пізнавальної діяльності учнів:
- когнітивні процеси;
- навчальна діяльність;
- рівень самостійності;
- рівень комунікації та взаємодії;
- частота вияву умінь.
Заклад освіти також може залучати всіх учасників освітнього процесу та розробляти критерії оцінювання, адаптовані до дистанційної та інших форм здобуття освіти. Затверджені критерії оцінювання мають бути оприлюднені на вебсайті закладу освіти, а в разі його відсутності – на вебсайті засновника, не пізніше ніж через десять робочих днів із дня їх затвердження.
Процедури оцінювання
Обов’язковому оцінюванню підлягають обов’язкові освітні компоненти, визначені освітньою програмою закладу освіти. Вибіркові освітні компоненти оцінюються відповідно до рішення педагогічної ради, а індивідуальні консультації підлягають виключно формувальному оцінюванню.
Оцінювання результатів навчання учнів з ООП здійснюється відповідно до загальних критеріїв оцінювання. За потреби ці критерії можуть бути адаптовані з урахуванням особливостей освітнього процесу, освітнього середовища та індивідуальних навчальних цілей. Якщо відбувається модифікація змісту навчального предмета або інтегрованого курсу, це також має бути враховано під час оцінювання.
