вівторок, 24 грудня 2024 р.

Вчителі назвали переваги і недоліки нової системи оцінювання 5–9-х класів

 Українські вчителі, які викладають у 5–9 класах, почали ставити оцінки школярам за новою системою. Основна новація у ній полягає у тому, що тепер у школах оцінюють не лише знання дітей, але й їхні навички, вміння та розвиток за групами результатів.


Педагоги поділились з Новою українською школою перевагами та недоліками нової системи оцінювання дітей. Так, вчителька української мови та літератури Ірина Сітькова не погоджується з необхідністю виставляти оцінки на кожному уроці. За її словами, школярам потрібно давати простір для навчання з можливістю помилятися. А коли оцінюють кожен крок, не буде результату. Крім того, вона зазначає, що не варто було давати критерії оцінювання перед початком нового навчального року. Зробити це потрібно було або з початком реалізації реформи Нової української школи (НУШ), або хоча б у травні, щоб педагоги мали час на ознайомлення.

Педагогиня також не підтримує виставлення середнього арифметичного за усіма оцінками. Адже, якщо школяра отримав погану оцінку на початку навчання, а згодом кращу – значить він зробив роботу над помилками, тож заслуговує мати вищі бали.

За словами Сітькової, вчителі потребують рекомендацій, як складати контрольні роботи, адже вона визначає, що робити зі школярами протягом вивчення теми. Вона зауважує, що система далека від досконалості й було б непогано отримати зворотний звʼязок від педагогів, щоб розуміти з якими рекомендаціями вони впоралися, а з якими ні. Таким чином можна знайти оптимальний шлях для розвʼязання проблем, які виникають по ходу.

Заступниця директора ліцею Наталія Терлецька, також погоджується з думкою Сітькової щодо термінів отримання нової системи. Адже, крім підготовки до нового навчального року педагогами довелося нашвидкоруч опрацьовувати нововведення.

Терлецька винесла питання, з якими довелося зіштовхнутися у процесі ознайомлення. Серед них:

Якщо оцінювання за темою здійснюється на підставі комплексної контрольної роботи, як оцінити учнів, які відсутні в цей день на заняттях?
Скільки варто передбачити завдань і якого типу для кожної групи результатів, щоб забезпечити ефективне оцінювання? Адже кожна група передбачає оцінювання в балах від 1 до 12. За умови використання тестових завдань із вибором однієї відповіді, завдань має бути не менше ніж 36, а це вже не контрольна, а цілий іспит. Чи встигнуть діти виконати таку роботу за 45 хвилин?
Що робити, якщо оцінювання за темою здійснюється на підставі поточних оцінок, а в частини учнів немає жодної оцінки з певної групи результатів?
У ліцеї, де працює Терлецька, педагогічна рада запропонувала вчителям кілька варіантів виставлення оцінок у журнал. А вони вже самостійно визначають, який із них будуть застосовувати.

Зауважила заступниця директора й на позитивних моментах. Зокрема, внесення коректив у свідоцтво щодо сформованості наскрізних умінь. Таким чином у дітей демонструється динаміка: має значні успіхи, демонструє помітний прогрес, потребує уваги й допомоги.

Покращення у роботі бачить й директорка школи Оксана Коваленко. Вона пояснює, що з появою груп результатів стало чітко зрозуміло, що школярам дається краще, а де виникають проблеми. Крім того, за оцінкою стоїть не просто цифра, а вміння, за якими її сформували.

Вчитель історії, громадянської освіти та основ здоровʼя Василь Дяків зауважує на проблемі виставлення оцінок за підсумкову роботу, якщо школяр був відсутній на уроці. Він пропонує кілька варіантів вирішення проблеми, але все ж таки, виникають певні питання щодо її виставлення.

“Виникає питання, що ставити в групах результатів відсутнього на уроці проведення підсумкової роботи учня. Адже в клітинці стоїть “н”, а потім? Так і залишати, чи теж ставити “н”?”, – каже педагог.

джерело

понеділок, 23 грудня 2024 р.

 


В американських школах висить таке оголошення:

 

1. За поведінку дитини у школі та на її території відповідальність несуть батьки.

Тому що в особисті моральні традиції сім'ї, а також у перевиховання батьків шкільний персонал не має права втручатися. Це справа батьків – виховувати свою дитину.
2. За якість та кількість знань, що надаються учневі, відповідальність несуть викладачі.
Тому що саме вони відбирають та надають дітям ту знанневу інформацію, яка їм у житті потрібна та корисна для розуму, характеру та складання іспитів.
3. За якість та кількість знань, які учень засвоїв, відповідальність несе сам учень.
Тому що тільки він знає свій темп, свої переваги, пріоритети та життєві цілі. Навіть якщо вони в нього іноді змінюватимуться.
4. За організацію навчального процесу, розклад занять та перевірку знань відповідальність несе школа.
Тому що у кожній школі ці питання вирішуються по-різному, залежно від концепції школи та її формату.
5. За фінансування школи відповідальність несуть держава, муніципалітет, департамент освіти, спонсори, опікунська рада та батьки.
При цьому розмір оплати або повна безоплатність не повинні мати жодного відношення до поведінки учнів.
6. За неналежну поведінку учень може бути покараний або навіть відрахований, а батьки оштрафовані незалежно від системи фінансування школи та розмірів батьківських оплат. Моральний клімат для всіх однаковий.
Образи та буллінг вчителів батьками, дзвінки на особисті телефони персоналу школи вважаються неприпустимими та несумісними з подальшим перебуванням учня у школі.
7. За створення учню умов його життєвої самореалізації відповідальність несе суспільство.
Тому що саме воно створює в країні блага та навколишній простір: навчальний, моральний, економічний та перспективний.
8. За безпеку, буллінг та травмонебезпечні інциденти відповідальність несе держава та поліція.
Тому що саме вони забезпечують спокій та впевненість за допомогою законів, прав людини, справедливості та правил громадського порядку.
= = = = = = = == = = = = = =
Здоровим і цивілізованим може вважатися суспільство, в якому всім все це ясно і зрозуміло.
Ділюсь дописом Vladimir Spivakovsky, фотосвітлина для привернення уваги
Цікавить ваша думка з приводу інфо у дописі

Коротко, як минула ніч...


 

Про охорону шкіл

 


Зараз буде болюче. Готуйте каміння.
«Міністерство внутрішніх справ України у взаємодії з іншими інституціями впроваджує нову систему на загальнодержавному рівні… […] Максимальний пріоритет – безпека в навчальних закладах, передусім у школах по всій країні. Поліцейський у школі – обов’язково!..»
Це цитата із промови Володимира Зеленського «План стійкості» у парламенті 19 листопада цього року.
Я провів невеличке розслідування, не виходячи з кабінету і не злізаючи з телефона, щоб зʼясувати, звідки і чому ці слова зʼявилися.
Результат наступний:
На деякі міністерства за декілька днів до промови (комусь раніше, комусь з затримкою) з Офіса Президента спустили задачу – підготувати декілька пунктів (тез) реформ, які готуються, які реально можна зробити і яку можна презентувати публічно.
Міністерство внутрішніх справ, на яке також спустили це розпорядження, вставило свої декілька пунктів. Вочевидь, на відміну від інших міністерств, у МВС всі реформи пореформовано, проблем у особового складу немає, злочини розкриваються миттєво і так далі, тож ключові пункти, які МВС вставило в промову Зеленського, наступні:
а) в кожній школі в Україні має бути постійно присутній мінімум 1 (один) представник МВС;
б) на входах в школу треба встановити металодетектори. Крапка.
Чому саме ці пункти? Тому що вони дозволяють вбити декількох зайців за один постріл.
Перше – це спосіб заховати від війни тисячі поліцейських Департаменту поліції охорони (тому що звичайно що ніхто не буде ставити на охорону шкіл патрульну поліцію – патрульні будуть працювати на вулицях і воювати на війні, як і зараз).
Причому кількість поліцейських для охорони буде тільки зростати. Бо там же мова і про рамки-металошукачі, вірно? І він же ж буде якось працювати, цей металошукач. І потрібно буде робити особистий огляд. І виходить, що потрібні одночасно мінімум один поліцейський і одна поліціянтка – бо після перших же обшуків старшокласниц поліцейськими-чоловіками батьки цих старшокласниць винесуть на вилах і школу, і рамку, і самих поліцейських.
Тож потрібно багато, багато поліцейських. А це – збільшити штат, збільшити обсяг грошей, зарплат, це закупки рамок, це закупки амуніції, машин і так далі. Зважаючи на закритість МВС і закупівель в них – це клад, скарб, подарунок. І це друга причина.
А третя – що під лозунгом «захищаємо дітей у школах» це все їм зійде з рук. Вже зараз у поліції охорони 16000 здорових чоловіків, які на 100% заброньовані від армії. А тепер же треба набрати ще, бо охорона шкіл – це додаткове навантаження на додачу до охорони магазинів і квартир. І звичайно всі мають бути без вад, сильні та здорові. І звичайно, всіх забронювати. Бо хто проти цього – той проти дітей, той проти безпеки в школах, той ворог, ату його.
Ну окей, ату мене. Бо я вважаю, що ніщо так не загрожує безпеці дітей, як ворог. Що зараз каби, ракети, шахеди вбивають дітей, і мати піхоту та ПВО важливіше, ніж мати охоронців в школі, які все одно не зможуть знаходитись у всіх місцях, де вашу дитину можуть образити.
А якщо ми хочемо захистити дітей в школах, то хай Міносвіти по областях і громадах проводить тендери серед приватних охоронних компаній, які і не заброньовані як правило, і їх легше змінити, якщо вони працюють не так як треба. Поліцію ж не зміниш, поліція одна.
І мені здається огидним прикриватися дітьми у явному намаганні розпиляти бюджети і створити черговий підрозділ «силовиків», куди можна за бабки приписувати синків мажорів, щоб ті мали бронювання і можливість розмахувати ксивою в «Гудвайні».
Молодший сержант Гудименко доповідь закінчив, можете кидати каміння.

В Україні з 1991 року зникло 42% шкіл: юрист пояснив, чому так відбувається

Станом на початок навчального року у 1991 році в Україні, яка щойно здобула незалежність, офіційно було 21,9 тисячі шкіл. У цих закладах навчалося 7,102 млн учнів. З того часузалишилося усього 58% закладів середньої освіти.
Про це написав юрист Володимир Богатир у статті для “Українських новин”. Дані Державної служби статистики свідчать, що 2023-2024 навчального року в Україні функціонувало 12,7 тисяч шкіл, у яких навчалосяя 3,906 млн учнів та працювало 390 тисяч учителів. За словами юриста, так відбувається через зниження народжуваності та скорочення населення. Він наголосив, що стаття 53 Конституції гарантує кожному право на освіту і повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою, її доступніть та безоплатність забезпечує держава. Однак не у всіх містах ці гарантії працюють.

“Вирішити негаразди сільської освіти наразі не вийшло. Єдиним ефективним способом залишається ліквідація шкіл разом з їхніми проблемами. Втім, зі скороченням населення в країні, зниженням народжуваності, зникає також і потреба в освітніх послугах”, – додав Богатир. Крім того, в Україні в останні роки збільшилася кількість ліквідованих шкіл. За даними Інституту освітньої аналітики Міністерства освіти і науки протягом 2020/21 навчального року в Україні було ліквідовано 249 шкіл, а запущено лише 9. Показовим також є те, що кількість шкіл державної та комунальної власності по Україні протягом минулого навчального року скоротилась на 1338 (10,6%). Натомість кількість приватних закладів загальної середньої освіти збільшилась на 48.