188 років тому 18 серпня на Чернігівщині народився автор духовного гімну України "Боже, великий, єдиний" Олександр Кониський - український перекладач, письменник, видавець, педагог, громадський діяч (1836-1900).
Олександр Кониський належить до того типу письменників і громадських діячів, які, не претендуючи на перші місця на "п’єдесталі" літератури, зробили для неї наполегливою буденною працею більше, аніж хто інший.
Він є автором грунтовної біографії Шевченка, яка не втратила свого значення і нині: "Тарас Шевченко - Грушівський: Хроніка його життя".
Серед найвідоміших творів Олександра Кониського - "Молитва за Україну", написана у 1885 р. (музика Миколи Лисенка).
У Православній та Греко-Католицькій Церкві існує традиція співати "Молитву за Україну" після відправи.
Українці, без перебільшення, – співоча нація. А тому не дивно, що наш фольклор багатий на різноманітні пісні: від веселих коломийок до народних композицій, які викликають гордість за предків чи тугу через історичний контекст.
У теперішніх реаліях українці все більше зважають на своє коріння та хочуть зберегти багату культуру для наступних поколінь. Тож народна пісня отримує дедалі більшої популярності, а знамениті артисти дають нове "дихання" уже забутим композиціям.
"Ой, у лузі червона калина"
Досі достеменно невідомо, хто ж є автором слів та музики популярної стрілецької пісні "Ой, у лузі червона калина". За однією з версій, на початку 1914 року її написав директор театру "Руська бесіда" Степан Чернецький. Роблячи постановку про гетьмана Дорошенка, він вирішив змінити фінальну пісню, надавши їй зовсім іншого звучання.
Та хто б не був автором "Ой, у лузі червона калина", він однозначно створив шедевральну композицію, яку активно співали Січові Стрільці, а сьогодні знає кожен українець.
Власне, у лютому 2022 року ця пісня отримала нову хвилю популярності. Сталось це завдяки лідеру гурту "Бумбокс" Андрію Хливнюку. На своїй сторінці в інстаграмі музикант опублікував відео, де акапельно співає перший куплет "Ой, у лузі червона калина" на Софійській площі.
Емоційний виступ Хливнюка, який на момент запису був у складі столичної ТрО, стрімко підкорив мережу. Щоб показати солідарність і підтримку Україні, люди у різних куточках світу почали співати "Ой, у лузі червона калина".
Не оминули це увагою й українські співаки. NK, Наталія Могилевська, Дмитро Каднай, Павло Зібров, Надія Дорофєєва, Оля Полякова, Джамала та інші артисти зробили спільний запис "Ой, у лузі червона калина".
"Ой, у лузі червона калина" у виконанні українських артистів
Долучились до своєрідного "флешмобу" й іноземні знаменитості. Так, музикант The Kiffness поклав на музику акапельний запис Хливнюка, а знаменитий гурт Pink Floyd у квітні 2022 року представив пісню Hey, Hey, Rise Up!, в якій представили своє бачення "Ой, у лузі червона калина".
Pink Floyd – Hey, Hey, Rise Up!
Пісню у різних версіях прослухали мільйони разів, а "Ой, у лузі червона калина" отримала переклад на англійську, німецьку, сербську та французьку мови.
"Місяць на небі"
По-новому зазвучала й народна родинно-побутова пісня "Місяць на небі". Її переспівав Артем Пивоваров, який змінив аранжування. У поєднанні з потужним вокалом артиста ця народна пісня зможе викликати захват навіть у досвідчених меломанів.
Артем Пивоваров – "Місяць на небі"
Щодо самої композиції, то невідомо ані авторство, ані дату її написання. "Місяць на небі" розповідає історію кохання двох людей: українка, що пливе на човні, співає, це чує козак, який закохується та сподівається, що почуття взаємні.
До слова, "Місяць на небі" увійшла до циклу пісень "Твої вірші, мої ноти". В рамках цього проєкту Артем Пивоваров та інші виконавці поклали на музику вірші знаменитих українських поетів.
"ДНК"
Це не вперше українські артисти об'єднуються у мистецькому проєкті. Однією зі знакових колаборацій став альбом "ДНК", який розшифровується як "Душа. Нація. Культура". Платівка є зібранням каверів на українські народні пісні.
До проєкту долучились Pianoбой, Roxolana, Монатік, Надя Дорофєєва, Злата Огнєвіч, Тіна Кароль, Макс Барських, KAZKA, Оля Полякова, "95 Квартал", Ірина Білик і Діма Коляденко, Михайло Хома й Олександр Пономарьов, Артем Пивоваров, Юрій Нікітюк, Олег Скрипка, Наталія Могилевська та "Жіночий квартал". Вони записали оновлені версії 18 українських пісень.
Зокрема, в "ДНК" можна почути "Ой, на горі два дубки", "Несе Галя воду", "Лента за лентою", "Ой, чий то кінь стоїть?", "Била мене мати", "Гуцулка Ксеня" та інші знамениті пісні.
"ДНК"
Важливо, що цей проєкт має і благодійну мету. Як стверджують автори "ДНК", усі кошти від прослуховування альбому будуть спрямовані на відновлення України.
"SHUM"
Український гурт Go_A довів: українські старі пісні повинні звучати гучно на весь світ. Колектив так і зробив, представивши на пісенному конкурсі "Євробачення" свій "SHUM".
Пісня створена на основі української народної веснянки "Шум". Це одна з найстаріших композицій, яка збереглась до наших років. Так, фольклористи припускають, що історія пісні бере початок ще з дохристиянських часів та ритуалів, які були пов'язані з пробудженням природи навесні.
До того, як Go_A зробили особливий кавер та посіли з ним 5 місце на "Євробаченні-2021", композиція не була відома у широких колах. Та як тільки вона гучно зазвучала в Україні та на європейській сцені, її залюбки наспівують мільйони шанувальників електро-фольку по всьому світу.
Go_A – "SHUM"
Та "SHUM" – не єдиний кавер української народної пісні у творчості Go_A. "Solovey", "Kalyna", "Веснянка", "Рано-раненько" та інші: гурт активно відроджує забуті українські пісні та дає їм сучасне звучання.
"В кінці греблі шумлять верби"
Оригінальні кавери робить і KHAYAT. Талановитий співак переспівав давню українську пісню "В кінці греблі шумлять верби" та презентував її на "Голосі країни". Трек настільки сподобався українцям, що вони бурхливими оваціями відреагували на виступ KHAYAT.
Цікаво, що саму пісню приписують легендарній Марусі Чурай. Однак достеменно невідомо, чи саме вона написала цю родинно-побутову композицію.
KHAYAT – "В кінці греблі шумлять верби"
На "В кінці греблі шумлять верби" KHAYAT не зупинився, відтак у творчості артиста є ще інші успішні кавери, варті уваги меломанів.
"Була в мене парова машина"
А ця пісня наробила чималого галасу у мережі у 2023 році та досі не втрачає своєї популярності. Тоді маловідома співачка Ярина Квасній заспівала уривок української народної пісні "Була в мене парова машина", яка швидко розлетілась соцмережами та стала вірусною.
Ярина Квасній – "Парова машина"
Трек можна знайти й у творчості Dakh Daughters, ДримбаДаДзиґа, Kalush та The Sixsters.
Dakh Daughters – "Парова машина"
І хоч усіх українців підкорила мелодія і слова, чимало з них задумались, що ж це за парова машина, яку дівчина продала задля розваг. Ймовірно, мова йшла про універсальний двигун, який активно використовували в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Тоді такі парові машини під'єднували до різноманітних господарських механізмів, як-от жорен, дробарок чи плуга (якщо парова машина мала шасі).
Водночас "коваль", якого згадують у пісні, – це не професія, а однойменний танець. Тож у треку у жартівливій формі частково показано, що було у тренді у наших предків часів життя Франка.
"Несе Галя воду"
Мабуть, не знайдеться українця, який би не знав народної пісні "Несе Галя воду". Тому й не дивно, чи чимало артистів створювали кавери, беручи за основу оригінальний трек.
Та особливого галасу наробила версія гурту "Воплі Відоплясова", яка офіційно вийшла у світ у 2017 році.
Дрімучий "совок" остаточно знесло паводком українських флюїдів! У новому кліпі і суворий охоронець, і вибагливий завуч, і весь зал старшокласників відчули на собі весь вир українства під звучання нашої "Галі". Ця народна композиція завжди змушує бриніти українську душу, а наша несподівана версія у стилі "грандж" взагалі здатна подолати будь-які суспільні упередження щодо української культури, – розповідав Олег Скрипка.
Що ж, не тільки трек дуже атмосферний, але й кліп. Тож щиро рекомендуємо переглянути.
ВВ – "Несе Галя"
Наш фольклор – надзвичайний. Ним варто пишатись, адже слова та мелодія кожної народної пісні – про нашу історію, мову, культуру, побут та велику любов до України й українців. Тож зараз особливо важливо відроджувати старі пісні та підкреслювати самобутність нашої нації.
Українські артисти вже це активно роблять. Зокрема, народні пісні можна знайти у творчості "ДахаБраха", Артема Пивоварова, Тараса Чубая, Тіни Кароль, ILLARIA, гуртів Mad Heads, "Гайдамаки", "Мандри" та інших. Завдяки цьому український фольклор не забувається, а кожен меломан з гордістю слухає треки, які співали ще наші предки, мріючи про незалежність.
17 серпня день пам'яті Ігоря Шамо - видатного українського композитора, автора гімну столиці "Києве мій" на слова Дмитра Луценка.
"Ігор Шамо - автор трьох симфоній, фортепіанних творів, музики до 43 кінофільмів та понад 300 пісень. Останні твори композитора лишились недописаними."
Ігор Шамо народився 21 лютого 1925 р. у Києві. Батько Ігоря був директором аптеки, мав гарний музичний слух, грав на трубі. Шамо-старший добре знав історію Києва, любив місто і передав це синові. Мати – домогосподарка. У родині зберігається легенда, що півторарічний вундеркінд раптом заспівав «Ямщик, не гони лошадей…», через два роки почав малювати. От і задумалися батьки: «Куди віддавати талант – у музичну чи художню школу?». У 11 років Ігор став учнем першої в Україні спеціалізованої музичної школи імені Лисенка. Його однокласником був Володимир Шаїнський, за однією партою з ним сидів Ян Френкель. Обоє мріяли про консерваторію, але все змінила війна. У 1941 р. Шамо закінчив сім класів школи, клас фортепіано О. Янкелевича, композиції у М.Гозенпуда. 16-річний Ігор разом із мамою потрапив до Уфи, екстерном закінчив медичне училище, отримав професію фельдшера, добровільно пішов воювати. Пройшов усю війну в складі артилерійської дивізії 2-го Українського фронту, був поранений, присів на «Біломор». 3-го червня 1945 р. в Австрії лейтенант Шамо грав на вечорі на трофейному акордеоні. Він побачив прекрасну незнайомку і – забув, що не вміє танцювати. За вечір йому вдалося затоптати нові черевички лейтенантові авіації Людмилі Большаковій, але 31 грудня 1945 р. у радянському посольстві Австрії вони зареєстрували шлюб. Після демобілізації в 1946 р. молоді опинилися в Києві, отримали 16-метрову кімнату. Ігор Шамо поступив на композиторський факультет до Київської консерваторії у клас композиції професора Бориса Лятошинського. Студент, воїн, батько малого Юрія отримував підвищену стипендію. І тільки пізніше дізнався, що професор Лятошинський доплачував власні гроші до його стипендії. Під час навчання грав у ресторанах, на весіллях, працював у самодіяльному театрі заводу «Арсенал». Він робив музичне оформлення спектаклів, писав вночі у ванній, щоб не будити малого. На третьому курсі консерваторії Шамо прийняли до Спілки композиторів України. Диплом з відзнакою Ігор отримав у 1951 р. Потім родині, шо мала сина та дочку, дали трикімнатну квартиру в будинку композиторів на вулиці Софіївській. Ігор Шамо отримав власний кабінет. Там він творив музику, малював, ліпив, вирізав статуетки з дерева; створив колекцію шийних хустин і беретів. Шамо придбав машину «Волга», яку дуже любив мити, акуратно водити, їздив неспішно. У вихідні частенько йшли в ресторан «Прага» біля ВДНГ або всією сім’єю їздили на дачу в Конче-Заспі. Композитор мешкав у Києві до кінця життя, хоч у 1958 р. отримав особисте запрошення від голови Союзу композиторів СРСР Тихона Хреннікова переїхати до Москви. І, не дивлячись на вмовляння Яна Френкеля, відмовився. Про Шамо поширилися чутки, як про миттєвого виконавця замовлень. Так, написати гімн рідному місту Ігорю Шамо у 1962 р. запропонував міністр культури УРСР Ростислав Бабійчук. Це треба було зробити терміново. Шамо запросив до себе друга Дмитра Луценка – «і процес пішов». За ніч Ігор Наумович випалив дві пачки «Біломору», друзі випили відро чаю з лимоном – і створили «Києве мій».Ігор Шамо – автор трьох симфоній, фортепіанних творів, музики до 43 кінофільмів та понад 300 пісень. У 55 років композитор переніс онкологічну операцію, але хвороба прогресувала й мучила ще рік. За тиждень до смерті композитор покликав родину до себе і залишив заповіт: «Живіть дружно!» 17 серпня 1982 р. у Києві від раку шлунку помер 56-річний І́гор Нау́мович Шамо́ — український композитор єврейського походження. Похований на Байковому цвинтарі в Києві. Останні твори композитора лишились недописаними. джерело
17 серпня виповнилося б 56 років Андрію Кузьменку (Кузьмі Скрябіну) - культовому українському співаку, композитору, поету, письменнику, телеведучому, продюсеру, актору, лідеру гурту "Скрябін" (1968-2015).
"Свій день народження - це остання річ, що я люблю в житті.", - говорив Андрій Кузьменко.
Він народився в Самборі на Львівщині. Пізніше родина переїхала до Новояворівська, де Андрій закінчив музичну школу за класом фортепіано. Потім - факультет стоматології Львівського медінституту, де довчився на прохання батьків.
Надалі життя Андрія було тісно пов'язане з музикою і гуртом "Скрябін".
У 2006 році він проявив себе як письменник після видання власної книги-автобіографії "Я, Побєда і Берлін", яка кілька разів перевидавалась. Потім були "Місто, де не ходять гроші" та інші книги.
У цьому році фільм за повістю Андрія Кузьменка "Я, Побєда і Берлін" вийшов в український прокат. Прем'єра фільму затрималася на два роки через початок повномасштабної війни росії проти України. Нещодавно фільм з’явився на Netflix.
Андрій Кузьменко мав активну життєву позицію, яку часто висловлював в інтерв'ю. Допомагав військовим та пораненим у зоні АТО.
"Всенародну любов він здобув за свою відвертість і чесність, за те, що не боявся висловлювати свої думки та демонструвати погляди, за те, що не зраджував свої ідеї та переконання.", - Vogue.ua.
Сьогодні вже дорослою стала донька Марія-Барбара. Дружина Андрія Світлана хотіла назвати доньку Марією, а він - ім’ям кумира дитинства польської актриси Барбари Брильської.
"Мій дім - єдине в світі місце, де мене люблять і чекають незалежно від того, хто я і скільки заробляю. Я ніколи не зраджу найближчих мені людей.", - Андрій Кузьменко.
Мама Андрія Ольга Михайлівна написала про сина зворушливі книги, а тато Віктор Кузьмович сказав:"Я гордий за свого сина. Тому що він прожив коротке, але гідне життя".
З метою організації оцінювання результатів навчання учнів 5 - 9 класів закладів загальної середньої освіти, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти затверджено рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти.
У цих рекомендаціях окреслено підходи до оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від З0 вересня 2020 року № 898.
