Hej sokoly - Гей соколи - Українська народна пісня

"Венгерский танец" Брамс

Дэвид Гарретт "Венгерский танец" Брамса - David Garrett "Hungarian Dance No 5" by Brahms

Балет

Балет "Золушка". Фрагмент "Танец с метлой". (Прокофьев)

Вальс из балета Золушка

Бідна сіра мишка 

Автор слів та музики: о.Руслан Грех Вокал: Оленка Грех

Сіра мишка сіла у куточок, Тільки видно хвостика шматочок, Плаче гірко бідна сіра мишка, Що за горе? - Запитаю нишком. Приспів: Сіра мишка, сіра мишка Так любила книжку, Так любила книжку, Цілу ніч читала, Гризла і кусала, Зубки поламала - Плаче гірко бідна сіра мишка. Чи ти, мишко, з місяця звалилась? Може, ти у школі не училась? Це ж відомо геть усім малятам, Щоб читати - треба букви знати! Приспів. Тут, малята, мишка відповіла: Вашу я науку зрозуміла, Щоб навчитись книжечки читати - Треба добре зубки поламати. Приспів. (2)

ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ - АВТОР ПЕРШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ОПЕРИ “ЗАПОРОЖЕЦЬ ЗА ДУНАЄМ”

Семен Степанович Гулак-Артемовський народився 16 лютого 1813 року в Городищі на території теперішньої Черкаської області, помер у віці 60 років 17 квітня 1873 року у Москві. Легендарний український композитор, співак, драматург, драматичний артист, автор музики і тексту першої української національної опери “Запорожець за Дунаєм”.

Досягнення Степана Гулака-Артемовського.

Відмінними і обов'язковими ознаками кожної нації є наявність у неї національної мови, літератури, образотворчого мистецтва, опери та інших музичних творів, скульптури, архітектури, науки і т. п. Чим вище рівень шедеврів в кожній з цих областей, які прославляють свою Батьківщину, тим визначніше внесок кожної нації у розвиток світової культури.

Головне досягнення Степана Гулака-Артемовського - створення у 1863 р. першої української національної опери “Запорожець за Дунаєм”, яка стала світовим шедевром, що виконується більш як 150 років у провідних театрах світу, адже українська мова вважається однією з наймилозвучніших у світі, при поєднанні її з музикою народжуються творіння, що зберігають актуальність протягом багатьох століть.

У період другої половини 19 століття цвіт української нації відчував особливо гостру потребу у формуванні власної ідентичності. На противагу прагненню імперських властей Росії до винищування будь-якого натяку на присутність українського духу геній нації привселюдно заявляв про її безсмертя. Одним з творчих людей, які не допустили зникнення української культури, є Гулак-Артемовський. Заслугами його можна назвати наступні моменти:

головним досягненням композитора, драматурга і артиста, безумовно, є написання першої української опери. Всупереч тотальному винищенню імператорським двором української культури, Гулак-Артемовський, який жив на той час у Москві, створив оперу з текстом українською “народною” мовою;

свого часу геніальний французький драматург П'єр Бомарше говорив, що слова, які не можна вимовляти, зазвичай виконуються під музику. Після написання опери “Запорожець за Дунаєм” протягом 20 років були заборонені постановки твору, в якому російська влада побачила небезпеку для себе під час правління "ліберала" імператора Олександра II;

Фрідріх Ніцше називав музику тим явищем, без якого людське життя було б помилкою. Степан Гулак-Артемовський, у свою чергу, довів, що помилкою Москви є прагнення знищити українську культуру;

саме в рамках “Запорожця за Дунаєм” вперше українські народні пісні прозвучали зі знаменитих світових оперних сцен. Арії та дуети з цієї комічної опери досі популярні у виконавців, і в 21 столітті вона входить до репертуару багатьох театрів;

завдяки старанням композитора вдалося зберегти і донести до вдячних сучасників багато творів української народної творчості. Захоплювався майстер музичного жанру збором і подальшої систематизацією пісенного фольклору. Заслугою композитора, зокрема, є те, що вдалося вберегти від забуття пісню “Ой на горі та й женці жнуть”;

наявність у музиці опери “Запорожець за Дунаєм” величезної кількості народних мотивів виділяє її серед інших творів української музичної класики. Твір став тим самим наріжним каменем, на якому потім була побудована українська оперна музика;

музичні критики єдині в думці, що написання композитором опери є втіленням величезної любові до своєї Батьківщини, українського народу і його мистецтва, яка жила в серці творця, навіть коли сам він перебував далеко від рідних місць;

через музичний твір композитор передав глядачам і слухачам з усього світу інформацію про свою землю, ознайомив з побутом і традиціями українського народу.

Як і літературна складова національної культури, музика в своєму розвитку проходить кілька стадій, першою з яких є сміх, як перший крик новонародженого. У “Запорожці за Дунаєм” Гулак-Артемовський одночасно і розсмішив, і засмутив глядача, щоб потім Микола Віталійович Лисенко своєю творчістю остаточно закріпив появу на світ українського оперного мистецтва. В опері композитор використовує деякі прийоми авторства іноземних колег, але на першому місці, безумовно, національні мотиви.

Безперечно, головним творінням всього життя Гулака-Артемовського є лірико-комічна опера на 3 дії “Запорожець за Дунаєм”. В основу цього твору покладено принципи гуманізму і велику любов до простого українського народу. Композитор показав, що навіть в побуті у простих українців є місце не тільки сміху, але й піднесеним почуттям, а також воістину шекспірівськім пристрастям.

Незважаючи на ніби-то комедійний характер опери, присутній в ній і потужний патріотичний імпульс. Композитор описує долю запорізьких козаків, які після знищення Січі, рятуючись від переслідування, поїхали “за Дунай”. Життя їх на турецькій землі було нелегким, але Гулак-Артемовський основну увагу при описі побуту зосереджує не на труднощах, а на неймовірній тузі запорожців за Батьківщиною.

Одним з центральних номерів цієї сюжетної лінії є ліричне аріозо Оксани “Місяцю ясний” з 1 дії опери. У пісні молода дівчина звертається до Місяця, розповідаючи йому про свою тугу за Україною і величезне бажання на пташиних крилах разом з коханим Андрієм полетіти над берегом Дніпра на рідну землю.

Паралельно в опері йдуть 2 сюжетні лінії. Одна з них показує двох молодих людей (Андрій та Оксана), які закохані і бажають бути разом. Комічна лінія чітко порописана в образах батьків Оксани - типового хазяйновитого козака-патріарха Карася та його дружини Одарки. В описі побуту вигнаних з рідної землі запорожців композитор показує, що вони мріють про таке ж благополучне життя в Україні, де воно до того ж буде і щасливим.

Типові риси характеру українців, які навіть на чужині залишаються українцями (як і сам Гулак-Артемовський), показані в комічній сценці “сварки” Одарки і Карася. Хрестоматійна картинка: чоловік приходить додому після тривалих посиденьок у шинку, заздалегідь знаючи, що дружина його зустріне “тепло”. І навіть у цьому епізоді можна побачити яскравий український колорит.

З приводу лібрето опери погляди музичних критиків дещо розбігаються. Одні експерти стверджують, що текст належить тільки перу Гулака-Артемовського, інші вказують на відомого історика Миколу Костомарова як співавтора. У музиці майстерно переплетена робота автора з народними мотивами і їх варіаціями. Національні мотиви присутні не тільки в музиці, а й в хореографії.

Гулака-Артемовського можна назвати особистістю у всіх відносинах нетиповою. Сучасники розповідають, що композитор був людиною дуже обдарованою. У нього не тільки був божественної краси голос (тембр бас-баритон) і композиторський талант, але й пристрасть до малювання. Як художник Гулак-Артемовський захоплювався написанням картин-мініатюр. Крім іншого, він займався лікуванням хворих за допомогою методів нетрадиційної медицини, не вимагаючи за це ніякої плати.

Народжений в родині священика, Семен Степанович, на думку його батьків, міг стати лише представником духовенства. У 11-річному віці батьки віддали сина вчитися до Духовної семінарії у Києві. Однак не релігійні догмати цікавили юного бурсака, а спів у церковних хорах. Він співав у хорі Софійського собору та Михайлівського Золотоверхого монастиря, де потім і зустрівся з Михайлом Глінкою (коріння якого, до речі, також глибоко йдуть в українську землю).

Відомий музичний діяч того часу приїжджав до Києва з Москви для відбору співаків до придворної капели. Глінка звернув увагу на дивовижний голос Гулака-Артемовського - дитячий дискант співака потім перетворився у баритон і бас-баритон. Голос співака, який часто був солістом у церковних хорах, просто зачарував композитора, і Глінка запросив юнака у Санкт-Петербург.

По приїзду Гулака-Артемовського до Петербурга виявилося, що всі вакантні місця в придворній капелі вже зайняті. Приїжджому музикантові довелося деякий час підробляти вчителем співу у дітей дворян. Паралельно він сам бере уроки вокалу у Глінки, проживаючи в будинку відомого маестро. Потім Глінка з товаришами-музикантами організував кілька концертів і на виручені гроші відправив співака для подальшого навчання до Європи.

Після навчання у майстрів з Франції та Італії український співак з величезним успіхом дебютував на сцені Флорентійського театру. Через рік Гулак-Артемовський повернувся до Петербурга, де протягом 22 років був одним з провідних виконавців партій для голосу бас-баритон в оперних творах того часу. За співочу кар'єру він виконав більш ніж 50 партій, переважно в операх італійських композиторів. Сучасники називали голос Гулака-Артемовського найблискучішим на той час.

Цікаве про Гулака-Артемовського.

Предки відомого композитора належали до стародавнього козацькому роду, який осів у містечку Городище (нині територія Черкаської області). Історичні джерела кажуть, що ще з 18 століття хутором Гулаківщина володів Патрикій Гулак-Артемовський, його нащадки були священнослужителями;

рідний брат батька відомого композитора історії української культури також добре відомий. Петро Гулак-Артемовський, який був професором Харківського університету, є засновником жанру байки в українській літературі. Його байка «Пан та Собака» - сатира на кріпосницький лад - протягом тривалого часу входить до шкільної програми з літератури;

при вступі до Духовної семінарії майбутній композитор прийняв постриг, що було серйозною перешкодою музичній кар'єрі. Використовуючи власні зв'язки, Глінка допоміг юнакові позбутися чернечого сану і поступити на “мирську службу”;

добре знав композитор Тараса Шевченка. Згідно з однією з версій, зустрілися творчі люди в будинку поета Нестора Кукольника і зберігали близькі дружні стосунки протягом тривалого часу. У період перебування великого поета у засланні композитор всіляко його підтримував, відому пісню “Стоїть явір над водою” Гулак-Артемовський присвятив Шевченку;

Об'єднувала творчих людей, різниця у віці в яких становила менше року, безмежна любов до України. Шевченко високо цінував співочий талант Гулака-Артемовського. Після відвідин опери “Руслан і Людмила”, де композитор і близький друг поета виконував партію Руслана, у листі своєму товаришеві Тарнавському він написав такі рядки:

вперше постановка опери “Запорожець за Дунаєм” показана глядачам 18 квітня 1863 року у Маріїнському театрі Петербурга. На прем'єрі партію Карася співав сам Гулак-Артемовський. Незабаром постановка твору була заборонена на 20 років. Згідно з однією з версій, композитора звинуватили в банальному плагіаті, порівнявши твір з “Викраденням із сералю” Моцарта;

найвідоміша опера не є творчим дебютом композитора, за 10 років до її написання він створив дивертисмент “Українське весілля” і водевіль “Ніч напередодні Іванова дня”;

протягом досить тривалого періоду свого життя композитор захоплювався нетрадиційними методами медицини, глибоко вірив у цілющу силу гіпнозу. Є дані, що композитор міг за день приймати близько 30-40 пацієнтів, при цьому ніякої плати за лікування не брав;

не лише творчістю жив Гулак-Артемовський. Свого часу він склав “Статистико-географічну таблицю міст Російської імперії”, а через кілька років запропонував власний проект водопроводу Петербурга.

Біографія Гулака-Артемовського.

1824-1838 - навчання в Духовній семінарії у Києві;

1838-1839 - проживання в будинку Михайла Глінки у Петербурзі;

1839-1842 - навчання в Італії та Франції, виступи на сцені Флорентійської опери;

1842-1684 - кар'єра соліста опери імператорських театрів Петербурга;

1846-1848 - після відставки з театрів Петербурга виступає на сцені Великого театру Москви;

1851 - початок композиторської діяльності;

1860-1862 - написання опери “Запорожець за Дунаєм”;

у листопаді 1865 виконав партію в постановці “Громобой“, останній сценічний виступ;

17 квітня 1873 помер у Москві від запалення легенів, похований на Ваганьковському кладовищі.

Увічнення пам'яті Гулака-Артемовського.

У 1966 році на батьківщині композитора створено меморіальний музей;

у 1971 році у Городищі встановлено пам'ятник Гулаку-Артемовському. Авторами монумента є скульптор Галина Кальченко і архітектор Анатолій Ігнащенко;

на фасаді будинку по Набережно-Хрещатицькій 32, де колись проживав композитор, встановлено ​​меморіальну дошку;

у 2013 році в рамках святкування 200-ї річниці з дня народження композитора підприємством “Укрпошта” випущено марку та конверт із зображенням портрета Гулака-Артемовського і сцени з опери “Запорожець за Дунаєм”;

по Дніпру ходить теплохід, названий ім'ям композитора.

Джерело

Доля козака

Слова: Вадим Крищенко Музика: Анатолій Лаврінчук

Йшли з походу козаки, Грілась шабля від руки, А дорога впала їм додолу Через поле, через ліс Переможний поклик ніс - Повертались хлопці вже додому! Приспів: Отака вона, така Дивна доля козака: То у бій вона зове, То з походу! А дівчина при вікні Жде на нього ночі й дні, Рушничками стелить Ніжну вроду! Відсурмилася сурма - Ворогів уже нема, Материнським словом пахне гречка. Їхать треба день чи п'ять? Коні дзвінко тупотять - Рідна хата зовсім недалечко! Славні хлопці-козаки Показали міць таки, Не схилили голову в знемозі! Завиднілося село - Прояснилося чоло - Зустрічайте, мамо, на порозі! Приспів.

Століття джазу

Картина художнього життя ХХ століття за своїм розмаїттям перевершує всі попередні епохи. Відбувається стрімка глобалізація культурних процесів як загальносвітового, загальнолюдського явища, виникає безліч модерних музичних напрямів. Нові технічні можливості, поява невідомих доти технологій сприяли виникненню нових художніх форм. Надзвичайного значення набув синтез мистецтв. Кожен вид музичної творчості має свої особливості та своє призначення. Вони є віддзеркаленням мінливого життя і духовних процесів, що відбуваються в суспільстві.

ХХ століття називають «століттям джазу». Джаз — це одне з найбільш неординарних явищ нашого часу. Ця музика швидко завоювала світ і знайшла мільйони прихильників. Цінителі вважають джаз не просто музикою, а справжнім стилем життя. Він і зараз залишається прекрасним і вільним.

Джаз — стильовий напрям музичного мистецтва, що сформувався в США на початку ХХ ст. внаслідок взаємопроникнення африканської та європейської музичних традицій.

Характерними особливостями джазу є імпровізація і складний ритм (поліритмія). Джазовий музикант — це особливий тип митця: він створює музичний твір у взаємодії з партнерами по ансамблю. Отже, джаз — це мистецтво гри, діалогу, своєрідного спілкування мовою музики.

За формою джазові композиції нагадують варіації: після показу основної теми солісти по черзі виконують сольні партії, демонструючи блискучу майстерність імпровізації.

Витоками джазу вважають трудові, релігійні (спірічуелс) і світські (блюзи) пісні афроамериканців, музику вуличних «крокуючих» духових оркестрів, мелодії й ритми регтаймів.

Скотт Джоплін. Регтайм «Артист естради».

Більшість джазових творів — інструментальні композиції, проте імпровізаційний характер музики зумовив розвиток віртуозного вокалу, де співак також міг використовувати увесь діапазон свого голосу. Це відкрило світові нові «золоті» голоси надзвичайно обдарованих американських виконавців джазу.

Джазові музичні інструменти загалом не відрізняються від інструментів симфонічного оркестру, але діапазон їхнього звучання ширший. Наприклад, у духових (труби, тромбони) це досягається використанням різноманітного додаткового приладдя (мундштуків, сурдин, акустичних пасток), які змінюють тембр та характер звучання. Ударні інструменти в джазовому оркестрі зібрані в спільну ударну установку, на якій грає одна особа. Яскравого колориту музиці джазу додають етнічні шумові інструменти (барабани конга і бонго, маракаси), а також банджо та саксофон.

Серед видатних представників американського джазу — музиканти Луї Армстронг, Дюк Еллінгтон, Скотт Джоплін, а також співаки та співачки Махелія Джексон, Елла Фіцдже-ральд, Біллі Холідей, Ел Джерро.

Луї Армстронг — видатний американський виконавець джазової музики. Його називали «королем джазу». Творчість Армстронга нерозривно пов’язана з історією цього жанру. Талановитий американський джазмен-трубач і співак справив найбільший вплив на розвиток джазової музики і поширення її у світі. Саме Луї Армстронг удосконалив форми джазу, винайшов нові виражальні засоби.

Луї Армстронг був неперевершеним виконавцем блюзів, які називали «піснями суму, піснями стогону». Зазвичай їхні сюжети були пов’язані з важким життям знедоленого народу. Для мелодій блюзів характерні своєрідні інтонації, повільний темп і синкопований ритм. Блюз значною мірою вплинув на формування професійної музики, але насамперед — на рок і джаз, де надовго залишився однією з основних жанрових форм.

Луї Армстронг. «Блюз західної околиці».

Еллу Фіцджеральд називали «першою леді джазу» й «королевою джазу». Голос співачки відзначався неповторним тембром, широким діапазоном і великими віртуозними можливостями. Вона досягла висот джазового вокалу і залишилася яскравою зіркою світового значення.

«Hello, Dolly» у виконанні Елли Фіцджеральд.

Протягом ХХ століття джаз поширювався, розвивався, змінювалися його стильові напрями. Своєю експресією він захопив у полон багатомільйонну аудиторію всієї земної кулі.

Синтез джазових традицій з музикою різних народів дозволяє стверджувати, що джаз — це дійсно світова музика.

Мистецтво джазу яскраво представлено і в Україні, у різних містах традиційно відбуваються міжнародні фестивалі джазової музики. Серед найвідоміших — Jazz Bez, Jazz Koktebel. Вагомий внесок у популяризацію джазового руху належить Володимиру Симоненку, Олексієві Когану, Олегові Скрипці.

Запитання та завдання

* Що зумовило виникнення джазу в американській музичній культурі?

* У чому полягають стильові особливості джазової музики? Назвіть його видатних виконавців.

Пізнаємо разом

Складіть альбом художніх композицій, виконаних у техніці аплікації, на тему «Я слухаю джаз», орієнтуючись на твори А. Матісса із серії «Jazz».

У вільний час

Подивіться концерт Луї Армстронга, що відбувся в Австралії 1964 року.

Які твори вам сподобалися найбільше?