Зацвіта калина в літні вечори,
Що садила мати та й для дітвори
Вже дозріли грони в той осінній час,
Мати до господи закликає нас.
Пахне осінній хліб запашний,
На очах лишився погляд ясний
І все, як не минали літа,
Усмішка й простота.
Приспів:
Дай вам, Боже, щастя і сонячних днів,
Аби струмок у вашім серці ще довго бринів,
Аби навчили ви онуків любові й тепла,
Бо золоті в вас, мамо, руки й душа золота,
Дай вам, боже, щастя і світлих ночей,
Не зустрічала я на світі добріших очей,
Сьогодні вам бажають діти любові й тепла
На многі літа!
Розквітає хата вся у рушниках,
Що творила мати голкою в руках,
В кольорових нитках все її життя,
Ой, минали швидко молоді літа,
Пахне осінній хліб запашний,
На очах лишився погляд ясний,
І все, як не минали літа -
Усмішка й простота.
Приспів. (2)
Ніжну сукню - на камуфляж,
Ти послухала своє серце
І обрала холодний бліндаж.
Просто тут тобі значно тепліше,
Тут немає чужих - всі свої.
Навіть ГРАДом налякані миші,
Так далекі від зради й брехні.
Ти ідеш із братами до бою,
Терпиш біль зі всіма нарівні,
З ними можеш ти бути собою:
Тут немає чужих - всі свої.
А десь там переповнені клуби
І нічного життя ліхтарі,
Ти байдужа до всіх пересудів,
В тебе тут феєрверки свої.
Приспів:
Просто знай: Я пишаюсь тобою,
Захиснице України,
Ти лікуєш живою водою,
Підіймаючи з руїни!
Просто знай: Я пишаюсь тобою!
І кажу тобі "Тримайся!"
Ангел твій завжди з тобою,
Бережись і не здавайся!
Бережись і не здавайся!
Підбори змінила на берці,
Ніжну сукню - на камуфляж,
Ти послухала своє серце
І обрала холодний бліндаж.
Щиро віриш, що зміни настануть,
Бо душа так нестерпно болить,
Сльози щастя долоні зігріють
В перемоги зворушливу мить!
Приспів.
Каже син до мами,
Сльоза біжить по скроні...
Мамо, мамо рідна, хто, як не я |
Україну, буде визволять?.. | (2)
Приспів:
Мамо, мамо, я герой і нас тут сотні,
Ми на варті в небесах і сьогодні!
Мамо, мамо, мамо, нас тут сотні,
Ми на варті в небесах і сьогодні!
Тяжко мамі на душі, плаче ненька,
Смертельна куля в грудях козаченька.
Мамо, мамо, вибач - |
Я не повернусь, |
Я помер за Україну, |
В вічності проснувсь. | (2)
Приспів.
В рідний дім прийшла війна -
Страшна година,
Оплакує героїв ненька Україна.
Боже правий, |
Збережи своїх синів, |
Щоб в бою не полягли |
Хлопці молоді. | (2)
Промайнули в синім небі
Білих два крила -
Це лелека нам з тобою
Долю принесла.
Промінь сонця зігріває
І в коханні нас кружляє,
Ходить пісня берегами
І широкими полями.
Приспів:
Радуйся, радуйся,
Земле ти моя,
Бо попрощалася
Люта зима.
Весь у квітах і в любові
Наш чудовий край,
Радуйся, радуйся,
Земле, і співай!
Літо по землі гуляє -
Все навколо розквітає.
І радіють наші люди -
Одцвіла весна.
Сад вишневий, спів пташиний,
Наша рідна Батьківщина,
В літню пору оживає
І з теплом нас всіх вітає.
Приспів.
Народились ми в Україні
На Поліссі, на Буковині,
На Поділлі і на Волині,
Біля сивих Карпат і в Криму.
Краю рідний мій, любий краю,
Якщо хтось мене запитає:
"Що таке, скажи, Україна?"
Я скажу відверто йому:
Приспів:
Україна - це я!
Україна - це ти!
Україна - це ми!
Україна!
Дивний спів солов'я
В білих квітах сади
Чорне море, Донбас, полонина!
Ми - єдина сім'я,
Сестри ми і брати,
Ми з тобою і є ця країна!
Україна - це я!
Україна - це ти!
Україна - це ми!
Україна!
Україна - це наша мова,
Кобзаря палаюче слово,
Це Дніпро стрімкий і Черемош,
Це смереки такі чарівні,
Але в першу чергу - це люди,
Це юнак, що замріяно любить,
Це дівчина, що вірно кохає,
Це народ, що співає пісні!
Приспів. (2)
Рушник святковий вишивала мама,
Щоб ним мене благословити в світ.
Весняними ясними кольорами,
Як цвіт калини, як волошки цвіт.
На нім веселка-райдуга барвиста,
На нім перлина сонця золота
І мамина молитва промениста,
Що до небес підносили уста.
Приспів:
Рушник вишиваний - як долі доріжка,
Тут квіти багряні й матусі усмішка.
Рушник вишиваний - як долі стежина,
Тут рідні краяни й моя Україна.
Рушник квітчастий хай дорогу світлу
Вистеляє мережкою мені.
Мій оберіг на доленьку розквітлу,
На щире слово й сонячні пісні.
Приспів.
Наче сум за синами,
Наче сум за синами,
Що не стріли весни.
І тепер на світанні
За ними зітхають,
Так важко зітхають
У полях полини.
Ой, ті гіркі полини,
У полях полини...
Розійдіться, тумани,
Бо не видно за вами,
Бо не видно за вами,
Що квітує земля.
Ой, сини, поверніться
У думах, у пісні,
У жалібній пісні
Ви, сини, з небуття!
Ой, обірвалось життя,
Обірвалось життя...
Ой, обірвалось життя,
Обірвалось життя...
Над землю тумани
Сивиною упали,
Сивиною упали
Та й на скроні батьків.
Назавжди зупиніться,
Всі війни на світі!
На білому світі
Не вбивайте синів!
Ой, не вбивайте синів!
Твоїх, земле, синів...
Ой, не вбивайте синів!
Твоїх, земле, синів...
Над землею тумани,
Наче сум за синами,
Наче сум за синами,
Що не стріли весни.
І тепер на світанні
За ними зітхають,
Так важко зітхають
У полях полини,
У полях полини...
