середа, 29 серпня 2018 р.

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ ЦИКЛ. Методичні рекомендації для вчителів на 2018/19 рік

У 2018/2019 навчальному році загальну мистецьку освіту в основній школі учні опановуватимуть за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів “Мистецтво. 5-9 класи” (авт. Л. Масол та ін.) (оновлена), затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 “Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів”, яка реалізується за рахунок годин, визначених типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня (наказ МОН від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказами МОН від 29.05.2014 № 664, від 12.12.2014 № 1465, від 07.08.2015 № 855). 
далі читати тут

В Україні, як і в усьому світі, набирає ваги так зване покоління Y, або “діти тисячоліття”, які народилися між 1990 і 2000 роками. Їхні погляди, спосіб життя кардинально відрізняються від старших поколінь. Досить поглянути на організацію офісів провідних технологічних корпорацій, щоб зрозуміти, на що орієнтується креативний клас, який визначає обличчя сучасної економіки. Для них немає чіткого розмежування між роботою, навчанням і відпочинком. Робота не обов’язково має бути серйозною і нудною. Життя для них – це постійне творення, гармонія між зароблянням коштів, пізнанням нового, самовдосконаленням, грою та розвагою.
На підході покоління Z. Сучасні діти значно відрізняються від попередніх поколінь. Вони не обов’язково будуть поділяти погляди старших. Яке життя оберуть сьогоднішні першокласники? Якою б не була відповідь, майбутнім поколінням українців маємо запропонувати школу, яка буде для них сучасною.
       Виклики часу зумовили розроблення Концептуальний засад реформування середньої освіти, які проголошують збереження цінностей дитинства, необхідність гуманізації навчання, особистісного підходу, розвитку здібностей учнів, створення навчально-предметного середовища, що в сукупності забезпечують психологічний комфорт і сприяють вияву творчості дітей.
     Формування нового покоління дітей і підлітків нового тисячоліття не можливо без мистецтва, яке стає органічною складовою загальної середньої освіти. В Законі України «Про освіту» зазначається, що метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності. Ця мета реалізується і через мистецьку освіту, яка перебуває в періоді реформування і оновлення.
       Згідно проекту нового базового закону “Про освіту”, концепції Нової української школи в новому навчальному році розпочинається упровадження нового змісту освіти, який заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві.
         Провідною метою кожної освітньої реформи, в тому числі нинішньої, є підвищення якості освіти. Зміст навчання предметів художньо-естетичного циклу (освітньої галузі «Мистецтво») в загальній середній школі спрямовані на розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, формування їх художньо-образного, асоціативного, критичного мислення; створення сприятливих умов для продукування креативних ідей, реалізацію власних творчих потреб у художній діяльності та пізнанні, засвоєння образного змісту творів мистецтва, що відкриває широкі можливості ефективного впливу на формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських цінностей в школярів.
У 2018-2019 навчальному році мистецька освіта реалізується через навчальні предмети «Мистецтво» (1 клас), предмети «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» та інтегрований курс «Мистецтво»( в початковій школі 2-4 класи та базовій основній школі 5-7 класи)  та інтегрований навчальний курс «Мистецтво» (в основній школі та старшій школі 8-9 клас), інтегрований навчальний курс за вибором «Мистецтво» ( в старшій школі 10-11 класи).

Викладання мистецьких дисциплін в початковій школі

Серед чинників, які забезпечують якість початкової ланки загальної середньої освіти наступні:
• повне і своєчасне охоплення навчанням усіх дітей молодшого шкільного віку;
• різнобічне використання досягнень дошкільного періоду;
• осучаснення та оздоровлення освітнього середовища;
• впровадження методик особистісно і компетентнісно зорієнтованого навчання, виховання і розвитку молодших учнів;
• технологічність методик навчання;
• моніторинговий супровід освітнього процесу;
• адекватна підготовка педагогічних кадрів тощо.
Вчителі мистецьких дисциплін початкової ланки повинні орієнтуватися на основні компоненти Концепції Нової української школи, серед яких:  новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві; орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм;  наскрізний процес виховання, який формує цінності; педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.Особливу увагу слід приділити вивченню мистецьких дисциплін в 1 класі.

Викладання мистецтва в 1 класі

        Вивчення предметів мистецького циклу в 1 класі початковій школі базується на основі Державного стандарту початкової школи (2017 р) та двох типових програм «Мистецтво» (колективу авторів під керівництвом Р.Шияна та колективу авторів під керівництвом О.Савченко).
Метою навчання мистецтва у 1 класі початкової школи є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.
Відповідно до окресленої мети, головними завданнями навчання мистецтва у 1 класі початкової школи є:
●      збагачення духовного світу учня / учениці під час сприймання мистецтва та художньої творчості; виховання пошани до національної і світової культурної спадщини;
●      набуття досвіду творення художніх образів через опанування елементарними мистецькими вміннями; розвиток загальних і спеціальних мистецьких здібностей;
●      розкриття творчого потенціалу особистості; стимулювання художньо-образного мислення, художніх інтересів; виховання естетичного смаку; сприяння творчому самовияву та розвитку індивідуального стилю учня / учениці через мистецтво;
●      розвиток уміння інтерпретувати твори мистецтва, висловлювати враження та особистісне ставлення до них; засвоєння початкових знань про види мистецтва, особливості їхньої художньо-образної мови, зокрема у взаємозв’язках;
●      формування вміння презентувати й оцінювати власну творчість, плекання потреби у самовдосконаленні;
●      формування вміння взаємодіяти з іншими через мистецтво, виявляти зв’язки мистецтва з природним і соціокультурним середовищем;
●      виховання здатності застосовувати мистецтво для отримання задоволення та емоційного самопізнання.
Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.
Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля.
Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що відображають  твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення.
Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких  досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.
Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інтегративного підходів.
       Мистецька освітня галузь в 1 класі може реалізуватися через інтегрований курс або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.
Організація освітнього процесу в 1 класі повинно основуватися на поєднанні діяльнісного підходу та інтегровано-предметній основі з переважанням ігрових методів навчання.
Вчитель мистецтва 1 класі повинен пам’ятати, що початок навчання у школі – визначний момент у житті дитини, який кардинально змінює весь спосіб її буття. В основі навчання молодших школярів перебуває взаємодія дітей і дорослих – гра, спільна праця, пізнання, спілкування. Поступово дитина стає активним учасником цього процесу. Вона спільно з учителем визначає мету, відкриває нові знання, засвоює навчальні дії, експериментує, несе відповідальність за свою роботу. Тож, важливо відразу уникнути авторитарного впливу на особистість дитини, встановити й підтримати добрі стосунки, довіру у спільній діяльності.
Рушійною силою навчання у молодших школярів 1 класу постають пізнавальні інтереси. Організовуючи будь-яку діяльність, передусім вона має викликати в учнів певну зацікавленість.
На уроках мистецтва доцільно використовувати роботу в малих групах, командну та індивідуальну творчу роботу школярів. Відчуття спільноти створює в учнів 1 класу бажання вимагати, щоб інші були відповідальними за поведінку, навчання, повагу та доброту.
Основні види діяльності на уроках мистецтва в 1 класі базуються на змістових лініях, які передбачають спів, музичне сприймання, музикування, рух під музику, музично-дидактичні, рухові ігри, інсценізації, різні види імпровізацій (вокальну, пластичну, ритмічну) тощо. На уроках мистецтва вчитель використовує ігрові, інформаційні, інтеграційні, мистецькі та інші технології. Вчитель може самостійно створювати або використовувати навчально-методичні, дидактичні засоби навчання, використовувати візуальний супровід навчання, навчальний підручник, альбоми, робочі зошити тощо. Вчитель самостійно планує навчальну діяльність з предмета, виходячи із тематичної побудови обраного підручника з «Мистецтва» для учнів 1 класу.
На допомогу вчителю мистецтва електронна платформа «Нової українсої школи», яка допомагає учителям конструювати навчальні програми предметів або курсів і містить: методичні рекомендації з конструювання навчальних програм предметів та курсів; навчальні курси згідно з конкретними очікуваними результатами за освітніми галузями; засоби оцінювання навчальних досягнень учнів.
Електронна платформа «Нова українська школа», www.nus.inf.ua
Електронна платформа «Нова українська школа», www.nus.org.ua

Викладання мистецьких дисциплін в 2-4 класах

      Вивчення предметів мистецького циклу в 2-4 класах початковій школі базується на основі Державного стандарту початкової школи (2017 р) та оновлених типових освітніх програм (2016 р., наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»).
Компетентнісно орієнтовані уроки мистецьких дисциплін сприяють цілісному сприйняттю навчального матеріалу, формуванню системного мислення, позитивного емоційного ставлення до пізнання. Одним із пріоритетних завдань навчання мистецтву в початковій школі має стати встановлення міжпредметних зв’язків  у вигляді моментів включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших навчальних предметів, що мають допоміжне значення для вивчення теми й сприяють глибшому сприйманню та осмисленню певного поняття, залученням додаткового матеріалу, використанню інформаціно-цифрових і мультимедійних технологій.
Реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів передбачає розширення діапазону форм організації навчання, методів та способів навчальної взаємодії у взаємозв’язку урочної та позаурочної діяльності. Тож із метою застосування учнями здобутих у процесі навчальної діяльності знань, умінь і навичок у позаурочний час можуть організовуватися різноманітні виховні заходи.
У випадках, коли програмовий матеріал різних навчальних предметів дозволяє інтегрувати його в межах одного навчального дня, можуть організовуватися так звані «тематичні дні», коли всі уроки за розкладом спрямовують на реалізацію єдиної виховної мети, що знаходить логічне продовження у виховному заході.
Резервом оптимізації навчального процесу на компетентнісних засадах є його практична спрямованість. З цією метою пропонується розширення діапазону організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії, з огляду на формування способу дій, що передбачає залучення учнів до практичної діяльності.
Пріоритет належить засвоєнню навчального матеріалу у процесі екскурсій, квестів, організації і проведення конкурсів, зустрічей, практикумів. Серед методів навчання мають домінувати інтерактивні, методи навчання у русі, а діапазон навчальної взаємодії школярів має розширюватися поступово: у 2 класах - це переважно робота в парах і в малих групах (3 учні), у 3-4 класах – групова, командна робота.
Для формування і перевірки предметних компетентностей учитель має спиратися на систему інтегрованих завдань, спрямованих на застосування учнями способів навчально-пізнавальної діяльності, знань, умінь і навичок для розв’язання певних задач у змодельованих життєвих ситуаціях.



Викладання мистецьких дисциплін в 5-9 класах


        Вивчення предметів мистецького циклу в 5-9 класах основної школи продовжує базуватися на основі Державного стандарту базової основної загальної середньої освіти (2017 р) та оновлених типових освітніх програм (2016 р.).
Мистецька педагогіка загальноосвітньої ніколи, спираючись на спільну діяльність учителя і учнів, домагається органічної єдності методів навчання, що орієнтують на розв'язання дидактичних завдань, та методів виховання, спрямованих па формування в учнів ціннісного ставлення до світу і до себе. Методи мистецької педагогіки пов'язані з дидактичними (методами, що розкри­вають специфіку окремих етапів навчання) і з загальнодидактичними метода­ми, що відображають загальні способи досягнення мети освіти. Мистецтво має стати відкритою інтонаційно-образною моделлю входження дитини у світ культури, тому необхідно надати методам, формам і педагогічним технологіям діалогічного характеру. Саме діалогічна стратегія педагогічної взаємодії (діалог із митцем, внутрішній діалог) забарвлена позитивними емоційно-естетичними переживаннями, захопленням музичною діяльністю. Предмети мистецтва в основній загальноосвітній школі мають важливе естетико-виховне спрямування, якому підпорядковуються дидактичні завдання, тому вчитель має сприяти зростанню  в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно реагувати на художні твори і знаходити в них особистісний смисл.
Опанування учнями мистецтва в основній школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного та інтегративного підходів.
Компетентнісний підхід сприяє формуванню предметних, міжпредметних і ключових компетентностей.
Особистісно зорієнтований підхід забезпечує розвиток в учнів індивідуальних художніх здібностей (музичних, образотворчих та ін.), творчого потенціалу.
Діяльнісний підхід спрямований на розвиток художніх умінь і здатності застосовувати їх у навчальній та соціокультурній практиці.
Інтегративний підхід виражається в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі та пошуку міжпредметних зв’язків із предметами інших освітніх галузей, інтеграції шкільного навчання мистецтв із соціокультурним середовищем.

Немає коментарів:

Дописати коментар