неділя, 31 жовтня 2021 р.
МИ - МОЛОДЬ УКРАЇНИ
МИ - МОЛОДЬ УКРАЇНИ (ПЛЮС ДЛЯ РОЗУЧУВАННЯ)
МИ - МОЛОДЬ УКРАЇНИ (МІНУС КАРАОКЕ)
Терентій Пархоменко - співець, який зробив великий внесок в кобзарське мистецтво.
Терентій Пархоменко - співець, який зробив великий внесок в кобзарське мистецтво.
Ще в ранньому дитинстві Терентій втратив зір. Попри те, він навчався гри на кобзі й лірі в найдавнішій Чернігівській кобзарській школі. Знав вісім дум, історичні пісні про Морозенка, про Саву Чалого та ще багато духовних віршів.
Високу оцінку його виконанню давали відомі фольклористи, етнографи й письменники, такі як: І. Франко, М. Сумцов, М. Сперанський, Олена Пчілка та інші. Правда, дещо стримані були оцінки відносно додержання традиційного виконавства та передавання репертуару. Терентій дозволяв собі деякі зміни в тексті, відзначаючи, що «всякий співає по своєму норову».
Його вільний дух появлявся і під час революційних подій 1905 – 1906 років. Він брав участь у забороненій агітації. У своїй бандурі Пархоменко переносив заборонені владою революційні листівки.
Найбільшої популярності Терентій зазнав після зустрічі з Миколою Лисенком. Композитор надавав всебічну допомогу Пархоменку, зокрема організував його публічний виступ у Київському оперному театрові.
Мистецтво Т. Пархоменка мало велике значення для подальшого розвитку гри на бандурі в Україні. Він мав чимало послідовників. Зокрема, колишній його поводир В. Потапенко (1888—1934) згодом став концертним кобзарем, організатором та керівником однієї з кобзарських шкіл Києва.
34 роки тому гурт "Воплі Відоплясова" вперше виступили на Українській сцені
30 жовтня 1987 року - 34 роки тому гурт "Воплі Відоплясова" вперше виступили на Українській сцені!
Гурт Воплі Відоплясова - День народження.
Історія української рок-музики. Пан Скрипка створив шедевр.
31 жовтня, не забудьте перевести стрілки годинника на час пізніше за київським часом
Yurcash - Московське время (Live)
Приспів:-2 рази
Московскоє время,
о-о , на-на-на-на.
Московскоє время,
о-о-о.
1. Московскоє время не прьот,
мовсковскоє время не нада.
Мовсковскоє время врьот,
врьот мовсковска естрада.
Московскоє время пройшло,
московскоє время одстало.
Ніколи нормально не йшло,
мовсковскоє время дістало...
Приспів
2. Мовсковскоє время стоїть,
московскоє время не наше.
Живімо по сонцю на рід,
сонце ніколи не бреше.
Московскоє время пройшло,
московскоє время одстало.
Ніколи нормально не йшло,
московскоє время дістало.
Приспів - 3 рази
Вадим Гомоляка
30 жовтня 1914 року народився Вадим Гомоляка (1914-1980) — український композитор, автор музики до фільму «За двома зайцями».
пʼятниця, 29 жовтня 2021 р.
Найкраща класична музика, яку грає потяг
Official World Record! Fantastic Classical Music Medley played by a Train
1. Скільки пісень звучить?
2. Які пісні?
3. Скільки всього склянок було використано?
Маленька підказка: ми використовували мелодії Вольфганга Амадея Моцарта, Джузеппе Верді, Людвіга ван Бетховена, Йоганна Штрауса, Петра Ілліча Чайковського, Йоганна Себастьяна Баха, Антоніо Вівальді, Йоганнеса Брамса, Жоржа Бізе та багатьох інших. Ці найкращі твори класичної музики відомі у всьому світі. Тож розслабтеся, розслабтеся та насолоджуйтесь цим божевільним відео з однією з найспеціальніших збірок класичної музики. Було 2840 склянок. Тільки уявіть: розташувати їх, приклеїти, наповнити водою та маслом, відрегулювати кожну склянку і зробити це кілька разів. Тарувати відстані тощо тощо. Тому моя велика повага до всієї команди.
0:04 Йоганн Штраус – Марш Радецького
0:19 В. А. Моцарт - турецьке рондо
0:36 Жак Оффенбах - Банка з Орфея в підземному світі
0:58 Джакомо Россіні — фінал увертюри до Вільяма Телля
1:17 Жорж Бізе - Увертюра до Кармен
1:23Йоганнес Брамс - Угорський танець № 5
1:38Л. в. Бетховен - Для Елізи
1:49 Фелікс Мендельсон Бартольді — Весільний марш із «Сну літньої ночі»
2:00 Жорж Бізе - Тореадор з Кармен
2:07 Йоганн Пахельбель - Канон в Д
2:21 В. А. Моцарт - Трохи нічної музики
2:31 Джузеппе Верді - Жінка мобільна з Ріголетто
2:41 Моріс Равель - Болеро
2:57 В. А. Моцарт - Арія Цариці Ночі з Чарівної флейти
3:14 Едвард Гріг - Ранковий настрій від Пер Гюнта
3:26 Бедріх Сметана - Молдау
3:38 Луїджі Боккеріні - Менуетт
3:53 Джузеппе Верді - Бріндізі в Травіаті
4:01 Жорж Бізе - Хабанера з Кармен
4:15 В. А. Моцарт - Симфонія соль минор KV 550
4:36 Джузеппе Верді - Тріумфальний марш з Аїди
4:49 Антоніо Вівальді - Весна з 4 пір року
5:06 Річард Вагнер - Вірний, виведений з Лоенгріна
5:14Л. в. Бетховен – фінал із симфонії № 9
5:29 І. С. Бах - Токата і фуга ре мінор
5:35Л. в. Бетховен - Симфонія No 5 до мінор, 1 частина
5:38 П.І.Чайковський - Квітковий вальс із «Лускунчика» (завдяки БД MSO :))
5:47Георг Фрідріх Гендель – Алілуя від Месії.
Співробітники гамбурзького музею Miniatur Wunderland не сумували під час карантину без відвідувачів, а створили цей музичний прогін для модельного потяга
Мелодія звучить не зовсім в ідеально, але спробуйте зіграти на келихах Болеро, коли у вашому розпорядженні тільки дві октави 
До речі, про келихи: їх знадобилося майже 3 тисячі різних форм.
Автори проєкту розповідають, що найскладніше було вирахувати та підтримувати потрібний рівень води.
Вони намагалися покривати келихи плівкою, але з'ясувалося, що найкраще використовувати легку олію. Вона утворювала на поверхні плівку, а вода не випаровувалася.
Треба було ще розрахувати швидкість руху, щоб молоточки потягу не розбили жоден з келихів на маршруті у 211 метрів.
Погодьтеся, складна робота, але ж як гарно вийшло! 
Наразі в репертуарі потяга 20 класичних мелодій, наприклад, «Марш Радецького» Штрауса і «Für Elise».
До речі, проєкт потрапив до Книги рекордів Гіннеса за найтривалішу музичну мелодію у виконанні... моделі потяга 
Останній дзвоник Канікули (+) з текстом, муз Анни Олєйнікової, сл Лариси Ратич
Канікули (+) з текстом, муз Анни Олєйнікової, сл Лариси Ратич
КАНІКУЛИ (МІНУС КАРАОКЕ)
День знань ВЧИТЕЛІ І ДІТИ
ВЧИТЕЛІ І ДІТИ (ПЛЮС ДЛЯ РОЗУЧУВАННЯ)
ВЧИТЕЛІ І ДІТИ (МІНУС КАРАОКЕ)
Для випускного Пісня "Вчителі - Зорі" . Автор слів та відео Довгенко Емілії.
Пісня "Вчителі - Зорі" . Автор слів та відео Довгенко Емілії.
четвер, 28 жовтня 2021 р.
27 жовтня 1782 року народився Нікколо Паганіні
До хорошої музики, тонкому смаку людей можна і треба привчати з дитинства.
Наш КУЛЬТУРНИЙ календар . 27 жовтня 1782 року народився Нікколо Паганіні - великий скрипаль-віртуоз, віртуоз-гітарист, композитор, всесвітньо визнаний музичний геній, одна з найяскравіших особистостей музичної історії XVIII-XIX століть. Все скрипкове мистецтво наступних епох розвивалося під впливом Нікколо Паганіні. Він став основоположником сучасної скрипкової техніки, що вніс величезний внесок у розвиток піанізму, був видатним композитором, одним з основоположників музичного романтизму.
Нікколо Паганіні Віртуальний портрет
Дэвид Гарретт – Николо Паганини "Скрипач дьявола"
Никколо Паганини. Биография
Чи не надто багато ми їх розважаємо?
Прочитала статтю. Хоч це не проблема уроку музики, але все ж таки тенденція у школі.
НЕ СЛИШКОМ ЛИ МНОГО МЫ ИХ РАЗВЛЕКАЕМ?
...И тут случилась у меня беседа с учительницей английского. Она вела уроки у детей второй месяц, и я заметила, что если сначала ребёнок бежал на занятия вприпрыжку, то в последнее время всё чаще об английском она говорила с неохотой и вообще жаловалась, что там скучно.
Я решила познакомиться с англичанкой и попытаться понять, что изменилось. Аккуратно и деликатно я донесла до неё мысль о том, что ребёнок стал с меньшим желанием ходить на уроки. Учительница – тоже энергичная и почти молодая – вздохнула и совершенно не обиделась.
- А что вы хотите? - риторически спросила она. – Конечно, вначале они все бежали на урок вприпрыжку, потому что мы проходили алфавит, и мы этот алфавит и пели, и рисовали, и играли с буквами, а сейчас мы начинаем читать, и тут я ну никак не могу обойтись без изучения правил и прочих скучных вещей!
Она говорила извиняющимся тоном, было понятно, что это давно занимающий её вопрос.
- Конечно, я стараюсь и поиграть с ними, и как-то разнообразить этот процесс, ну мы никуда без правил, просто никуда, понимаете? А современные дети учиться без игры не хотят!
Я понимала. Для меня утверждение о том, что далеко не все учебные процессы можно организовать в игровой форме, не требовало доказательств. Но домой я шла в задумчивости. Интересная картина, сказала я себе, получается, что эти дети, с которыми в первый год в школе, да и в саду, вероятно, а то и на каких-то развивающих занятиях из кожи вон лезли, чтобы чему-то их научить через игру, так к этому привыкли, что вообще не готовы к тому, чтобы учёба была просто учёбой!
У нас-то этот вопрос вообще не возникал – я не помню никаких игр в школе, а память у меня – тьфу-тьфу-тьфу. Были прописи, учебники, оценки. За пять пятёрок на тетрадь клеили звёздочку – вот и вся мотивация, вот и вся игра.
Поэтому когда надо было что-то выучить или монотонно нарисовать пять строчек каких-нибудь крючочков (а не нарисовать их для Деда Мороза, чтобы он нашёл дорогу на полюс), вопроса о том, скучно это или нет, не возникало. И это, не скрою, было важным шагом на пути к средней школе, где объём скучных – чего уж там скрывать – учебных действий на порядок больше.
А теперь внимание, вопрос: насколько дальше будут успешными в учёбе дети, которых в младшей школе и до неё учат через игру? Или грамотная младшая школа сумеет так выстроить программу, чтобы к какому-то моменту дети всё-таки овладели «скучными» навыками, а главное, были готовы выполнять монотонную и даже бессмысленную на вид работу? Или всё-таки если начать «по-серьёзному» учиться раньше, то и результативность (способность выполнять неинтересные действия, без которых в учёбе никуда) будет выше?
Наблюдение №2. Поскольку я часто езжу с классом на экскурсии, волей-неволей обратила внимание на вот такой момент: чтобы облегчить детям дальнюю дорогу, мы, сопровождающие родители, всегда заготавливаем еду и питьё, стараемся развлечь их в пути и так далее. И вот по истечении некоторого времени я обнаружила, что дети стали относиться к этому не как к приятному дополнению к экскурсии, а как к нашей непосредственной обязанности.
Я почувствовала себя стюардессой. «Яблок!» - кричат мне из одного конца автобуса. «Поправьте мне домик!» - не просят, а требуют из другого конца. Дети перестали говорить «спасибо» и «пожалуйста». Я забеспокоилась. Но, собственно, какие к кому претензии? Мы сами их к этому приучили. Я взбунтовалась и сказала, что никому и ничем помогать не буду, пока восьмилетние дети не научатся вежливо разговаривать. Помогло, но осадок остался.
Наблюдение №3: дни рождения. А ещё я заметила, что, поскольку многие из класса куда только не зовут на дни рождения – и в лазерный клуб, и на скалодром, и в музей, и зовут на уроки «Сумасшедшую науку» (по-моему, порядком всем надоевшую) или театр, - то теперь, когда возникает тема дней рождений, дети ждут не общения, а того, что их будут развлекать.
Вот оно – ключевое для всех трёх ситуаций: мы своими руками всё время приучаем их к тому, что их непрерывно развлекают. Они теперь этого ждут – и это какой-то очень, на мой взгляд, травматичный для их самостоятельности, самодисциплины и творческого мышления момент.
Они не прилагают усилий, чтобы заставить себя делать монотонную работу – их учат через игру, они не хотят занимать себя сами в скучной поездке – их развлекают, они не желают прилагать усилия, чтобы самим весело поиграть в день рождения – они знают, что их организуют специально обученные люди.
Мне кажется, они таким образом чего-то лишаются, не говоря о том, что я вовсе не уверена в том, что превращать жизнь человека в сплошной крутящийся вокруг него праздник – хорошо. Или так и должно быть, а я отсталый от жизни совок?
Ксения Кнорре-Дмитриева
Источник Научи хорошему 2.0
Пісенна історія кохання. Кому Старицький присвятив пісню «Ніч яка місячна»
Відомий український письменник і драматург Михайло Старицький був троюрідним братом не менш відомого композитора Миколи Лисенка. Коли у 1852 році 13-річний Старицький став сиротою, його забрав на виховання Віталій Романович Лисенко, батько Миколи. Разом юнаки навчалися у Харківському університеті, потім перевелися до Київського. Разом вони вступили у «Стару громаду», і разом написали пісню «Ніч яка місячна», яку дехто вважає народною. Саме з цією піснею пов'язаний епізод з життя Михайла Старицького. Сам драматург цю історію ніколи не підтверджував, але і не спростовував.
Десь на початку 60-х років ХІХ століття Старицький і Лисенко поїхали на Полтавщину, де збирали фольклор. Звісно ж, заїхали вони на гостину до Павла Чубинського, автора українського гімну. По дорозі Старицький не міг оминути своє рідне село Кліщинці, де познайомився зі Степанидою. Слова пісні «Ніч яка місячна» він написав саме їй, коли чекав дівчину на околиці села для нічної зустрічі, щоб поспілкуватися з нею про спільне майбутнє.
У будь-якому разі роману не вийшло — Степанида уже була засватана. Від сильних переживань Старицький захворів, а тому родина Лисенків терміново відправила його до Києва.
Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.
Сядем укупочці тут під калиною –
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею
Стелиться полем туман.
Гай чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить:
Ген на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить.
Небо незміряне всипане зорями,
Що то за Божа краса!
Перлами ясними попід тополями
Грає краплиста роса.
Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло – ні вітру, ні хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.
Пережити болісний момент Михайлу допомогла Софія, сестра Миколи Лисенка. У 1862 році вони одружилися. У Софії та Михайла народилося п’ять діточок, вони прожили довге і щасливе життя.
А вірш, написаний Старицьким у Кліщинцях, через 25 років став частиною опери Миколи Лисенка «Утоплениця», за мотивами повісті Миколи Гоголя.
Ніч яка місячна, зоряна, ясная
З фільму «Дорога на Січ»
Серенада в Україні "Ніч така місячна, зоряна, ясная…
Михайло Старицький "ВИКЛИК" (пісня "Ніч така місячна, зоряна, ясная…")
Михайло Старицький "ВИКЛИК" (пісня "Ніч така місячна, зоряна, ясная…") / Скорочене
Михайло #Старицький
неділя, 24 жовтня 2021 р.
Вітаємо білоцерківку, Оленку Усенко з перемогою!
Наша Олена Усенко представлятиме Україну на дитячому Євробаченні у Парижі!!!
Біла Церква - місто талантів!
ВІТАЄМО І ПИШАЄМОСЬ!!!
субота, 23 жовтня 2021 р.
Вебінар "Організація дистанційного навчання за допомогою Google Класу"
Вебінар "Організація дистанційного навчання за допомогою Google Класу"
Рушив поїзд в далеку дорогу...
Рушив поїзд в далеку дорогу...
Виконавець:Тарас Курчик
Слова:Володимир Сосюра
Українська народна пісня
Рушив потяг в далеку дорогу,
Сколихнувсь вагон і помчав,
І останній я раз подивився
На те все, що так вірно кохав.
Сколихнувсь вагон і помчав,
І останній я раз подивився
На те все, що так вірно кохав.
пʼятниця, 22 жовтня 2021 р.
«Вишні, ви дивовижні»: Wellboy повертається з новою піснею
Антон Вельбой — артист, якого впевнено можна назвати проривом року на українській сцені. Кліп на його хіт «Гуси» за чотири місяці зібрав понад 10 мільйонів переглядів на YouTube, пісня тримається у чартах Apple Music, Spotify та інших платформ, її співають вуличні музиканти та виконують на весіллях.
Сьогодні, 21 жовтня, Wellboy випустив нову пісню та кліп «Вишні».
Wellboy - Вишні 🍒
Wellboy - Гуси
Підписатися на:
Дописи (Atom)