25 жовтня 1825 року народився Йоганн Штраус - австрійський композитор, диригент і скрипаль. Штраус-син увійшов в історію музики як творець класичного віденського вальсу і по праву заслужив звання «короля вальсів».
Писати він почав дуже рано - перший вальс був написаний 6-річним хлопчиком. Всього Штраус написав близько 500 танцювальних п'єс, більшість з яких складають вальси. На відміну від поширених тоді творів цього жанру, які представляли собою лише музику для супроводу танців, вальси Штрауса мають і самостійне художнє значення.
Виняткову популярність у всьому світі набули «На прекрасному блакитному Дунаї» і «Казки Віденського лісу».
Штраус працював і в жанрі оперети. Перші оперети не вдалися, а третя, «Летюча миша», була холодно прийнята віденською публікою, боготворящей Штрауса за вальси. Лише після сенсаційного успіху «Кажана» в інших країнах ця оперета, знову поставлена у Відні, була гідно оцінена глядачами.
До кращих зразків віденської класичної оперети відноситься також і «Циганський барон». Ці дві роботи Штрауса абсолютно затьмарили твори царював на віденській сцені Оффенбаха.
На радянській сцені і естраді музика Штрауса отримала особливого поширення з кінця 1930-х після появи на екранах фільму «Великий вальс».
Йоганн Штраус помер 3 червня 1899 року в Відні в 73 роки від пневмонії, не встигнувши закінчити балет «Попелюшка». Завершив роботу над балетом в наступному році Йозеф Байєр.
Після смерті Штрауса були поставлені кілька оперет, змонтованих з різних його творів. Кращою з них вважається «Віденська кров», лейтмотивом якої є однойменний вальс Штрауса.
Johann Strauss II: Viennese Blood
Писати він почав дуже рано - перший вальс був написаний 6-річним хлопчиком. Всього Штраус написав близько 500 танцювальних п'єс, більшість з яких складають вальси. На відміну від поширених тоді творів цього жанру, які представляли собою лише музику для супроводу танців, вальси Штрауса мають і самостійне художнє значення.
Виняткову популярність у всьому світі набули «На прекрасному блакитному Дунаї» і «Казки Віденського лісу».
Штраус працював і в жанрі оперети. Перші оперети не вдалися, а третя, «Летюча миша», була холодно прийнята віденською публікою, боготворящей Штрауса за вальси. Лише після сенсаційного успіху «Кажана» в інших країнах ця оперета, знову поставлена у Відні, була гідно оцінена глядачами.
До кращих зразків віденської класичної оперети відноситься також і «Циганський барон». Ці дві роботи Штрауса абсолютно затьмарили твори царював на віденській сцені Оффенбаха.
На радянській сцені і естраді музика Штрауса отримала особливого поширення з кінця 1930-х після появи на екранах фільму «Великий вальс».
Йоганн Штраус помер 3 червня 1899 року в Відні в 73 роки від пневмонії, не встигнувши закінчити балет «Попелюшка». Завершив роботу над балетом в наступному році Йозеф Байєр.
Після смерті Штрауса були поставлені кілька оперет, змонтованих з різних його творів. Кращою з них вважається «Віденська кров», лейтмотивом якої є однойменний вальс Штрауса.
Johann Strauss II: Viennese Blood
Немає коментарів:
Дописати коментар