І знову прилетіло в чергову школу... Офлайн навчання???

 

Де у світі вчителів поважають найбільше?

 

Ми звикли, що універсальний прояв ввічливості від учнів — вставати, коли до класу заходить вчитель. Виявляється, у більшості країн взагалі про таке не чули. Десь учителю мають кланятися або цілувати руки, десь він зустрічає учнів на вході… А є країни, де учні намагаються «затягнути» педагога до суду. Ми зібрали приклади різних культурних традицій у ставленні до педагогів.

Китай: поклони і помпезний День вчителя

Найвищий ступінь поваги у звертанні до іншої людини в Китаї — «лаоши» — вчитель. Учителів тут цінують, а професію називають «священною». Коли учні зустрічають викладача — обов’язково вклоняються. І байдуже, викладає цей вчитель у них чи ні. З дисципліною у китайських педагогів проблем не виникає — діти і не подумають шуміти, якщо немає роботи в групі.

Для захисту прав та інтересів учителя в країні ще на початку 1990-х ухвалили «Закон про вчителів». У документі є пункт про зарплату: «Середня зарплата вчителів повинна бути не меншою або більшою за середню зарплату держслужбовця». Зарплата вчителя в Китаї стартує від 1000$ на місяць.

День вчителя в країні святкують помпезно — це одна з найважливіших святкових дат у країні ще із середньовіччя. 10 вересня проводять мітинги, урочисті зустрічі та церемонії нагородження. Учні дарують вчителям подарунки та квіти. Цікавий факт: у давнину діти на знак поваги до свого вчителя мили йому ступні. Цим виказували смирення, а ще готовність підкорятися та завжди прислухатися до наставника.

Туреччина: вчителю цілують руки

Турецькі батьки за традицією кажуть учителеві: «Він увесь ваш», коли приводять дитину до школи. Батьки намагаються завести дружні стосунки з учителями, запрошують їх до себе в гості, на пікніки, а під час свят відправляють до них дітей з подарунками. Вважається: чим тепліші стосунки, тим успішніше дитина навчатиметься.

Тут прийнято звертатися «Мій учителю/Моя вчителько». А ось на ім’я не можна, адже це неввічливо як для дитини. Ось в університетах вже можна називати викладачів на ім’я. До дітей звертаються на «ти». Можуть прикрикнути, навіть дати запотиличник.

Випускники цілують учителям руки, щоб висловити вдячність і любов. Особливо якщо їм за 50 років. Ніхто не здивується, якщо учень і просто так поцілує руку старенькому педагогу.

Утім, за низькі оцінки більше соромитимуть учителя, що не навчив, ніж учня. А адміністрація може змусити займатися з ним понаднормово.

У Туреччині бути вчителем легше чоловікові. Адже це мусульманська країна. У старшій школі хлопці можуть не дослухатися до жінки-вчителя або кепкувати з неї. Тож у педагоги йдуть лише жінки із сильним характером.

Ізраїль: учні сперечаються і перекрикують педагога

А в цій країні авторитет учителю ще треба заслужити. Він має зацікавити дітей чимось незвичним, тільки тоді вони його слухатимуть. У цій країні є знайомі українцям традиції: у молодших класах учителів зустрічають, підводячись з місць. Але діти при цьому можуть голосно розмовляти. Під час уроку вчителям доводиться їх перекрикувати.

Ізраїльські учні постійно сперечаються та дискутують із педагогом, але їх за це хвалять. Саме тому тут не влаштовують дебатів і не відводять час для запитань — вони будуть постійно. Це — частина специфічного виховання дітей. Тут змалечку не забороняють казати дорослим все підряд. Наприклад, «Ти мене дістав». Мовляв, головне — не тримати нічого в собі. Крики, галас, біганина — теж звичні речі, бо це природно. Заборони на природні прояви заважають дитині розвиватися. Як доводять опитування, у школярів в Ізраїлі один з найвищих рівнів впевненості у собі та стресостійкості.

До вчителів не звертаються на ім’я. Прийнято казати «вчитель математики» чи «вчителька інформатики».

Японія: авторитет вчителя похитнувся

У Японії високо шанують вчителів, але останнім часом з’явилася тенденція їх критикувати. Деякі батьки взяли за звичку конфліктувати у школі, якщо в їхніх дітей проблеми. Для них педагоги вигадали відповідний термін: «monster parents».

Учні вклоняються вчителям під час вітання зранку. А можуть і просто сказати: «Доброго ранку/до побачення, сенсею!» (сенсей — учитель). Можуть ще прізвище додавати. Вчитель звертається до учнів на «ти», може і прикрикнути. Фізичне покарання теж можна застосувати.

Знаки уваги доречні лише в останній день у школі, але це завжди вибір конкретного класу.

США: вчителі мають «мільйонну» страховку та відпочивають 2 місяці

Педагоги в США життєрадісні й завжди усміхнені. Середня зарплата педагога на місяць — 4800$. Бонусів немає. Щоб отримати роботу в школі, ти не лише маєш закінчити університет, а й отримати спеціальну ліцензію на викладання.

Учителі не бояться просити допомоги у батьків своїх учнів, а ті охоче відгукуються. Нормальна практика — залучити мам і тат як волонтерів, щоб ті готували папки із завданнями, прикрасили стенд, навели лад у канцелярії.

Чи не найбільший страх американського вчителя — отримати судовий позов від учня. Такі випадки трапляються не так і рідко. Діти й підлітки запросто можуть звинуватити педагога в сексуальних домаганнях, расизмі чи булінгу. Саме тому профспілки страхують викладачів на суми від мільйона доларів. Учитель у США не турбується про те, чи вистачить коштів на лікування, якщо спіткає серйозна хвороба: 70% медичних витрат покриє педагогічна медстраховка.

Відпочивають американські вчителі два місяці влітку, середнє навантаження освітянина — 40 годин на тиждень. При цьому вчитель зобов’язаний спілкуватись із батьками учня через електронну пошту чи електронний кабінет на сайті школи.

Франція: учні з учителем на «ти», обіймашки заборонені

У Франції до вчителя прийнято звертатися «мадам» або «месьє». Можуть навіть на «ти» — це нормально. Тим не менше, панібратства у Франції немає. Школярі не гасають коридорами й питають дозволу, якщо хочуть вийти. Перше, чого вчать учнів молодшої школи — вчителя не можна перебивати або встрявати в його розмову. Педагог не обійме дитину, навіть якщо вона плаче. Може лише поплескати по плечу. Це правило — через боротьбу з педофілією. Натомість прийнято зустрічати учнів біля входу до школи й вітати кожного на ім’я.

Чи не єдині подарунки, які приймають французькі вчителі — солодощі. Особливо популярний подарунок — полотна ручної роботи з вишитими ініціалами.

Підвищити голос на школяра, якщо той не слухається, можна. Той не побіжить жалітися батькам — не прийнято. До речі, у Франції батьки не намагаються дружити з учителями. Якщо хтось із тат чи мам зателефонує у вихідний день чи в неробочий час, про нього довго згадуватимуть у курилці як про невиховану людину.

Ви, напевно, здивуєтесь, але вчителі та учні в школах Франції курять окремо, в спеціально відведених місцях. Так-так, педагог не може заборонити палити підлітку, якщо в нього є письмова згода батьків. Дивовижно, але «дозвіл на куріння» є у більшості старшокласників.

Німеччина: голос на учня підвищувати не можна, подарунки вчителю — до 10 євро

Субординації — так, фамільярності — ні, — ось  девіз освітян у Німеччині. Навіть до першачків вчителі звертаються на «ви». Учні не встають, коли педагог заходить до класу, але обов’язково голосно вітаються хором.

Для педагогів є кілька чітких правил, недотримання яких може коштувати працівнику роботи. Найважливіше — на дітей не можна підвищувати голос. Не можна порівнювати учнів. Не можна розповідати стороннім про їхні оцінки. Навіть у класі оголосити. Якщо сталося якесь порушення, вчитель ніколи не скаже на батьківських зборах: «Макс та Леон прогуляли уроки». Скаже: «На заняття не з’явилися без поважної причини 13% учнів» (а двоє — саме 13 %, бо класи тут невеличкі, до 15 учнів).

Щодо подарунків учителям: презент вартістю понад 10 євро вважатиметься хабарем, тож педагоги не звикли до розкішних знаків подяки. Навіть якщо це клас випускників — віддячити вчителю крутим подарунком не вдасться.

Що кажуть світові дослідження?

Останнє глобальне дослідження про статус вчителів у різних країнах проводив фонд The Varkey Foundation у 2018 році. Вчені дослідили соціальний статус педагогів, рівень оплати їхньої праці, кількість охочих отримати педагогічну освіту, соціальне сприйняття вчителів та рівень поваги учнів. На жаль, серед українців опитування не проводили.

Виявилося, що в більшості країн вчителі вважають власний статус вищим, ніж думає громадськість. Статус залежить також від рівня: директорів сприймають престижнішими за вчителів. А вчителі середньої школи «крутіші» за вчителів початкової. Наступні показники залишались незмінними протягом шести років:

·     В Азії вчителів шанують більше, ніж в європейських країнах. Найвища престижність вчителів у Китаї, Малайзії і Тайвані.

·     Найнижчі за статусом педагоги в Бразилії та Ізраїлі.

·     Також дослідження показує, наскільки престижні педагоги відносно інших професій. Середній показник поваги до вчителя — на 7-му місці з 14 професій, що свідчить про середній рейтинг професії у світі.

·     В Азії вчителів прирівнюють до лікарів, яким надали найвищий статус серед обраних для порівняння професій. Але найчастіше вчителів порівнюють із соціальними працівниками — це результат 50% опитаних країн.

·     Більшість європейських країн вважає, що учні переважно не поважають вчителів. А от у Китаї думають навпаки: там 80% респондентів впевнені у шанобливому ставленні школярів.

·     До вибору освітньої професії дітей спонукають понад 50% батьків у Китаї, Індії, Гані та Малайзії, і тільки 8% роблять це в Ізраїлі та Росії. Статистика доводить, що вчительської долі своїм дітям бажають там, де переконані, що учні поважають своїх вчителів.

·     У більшості країн опитані вважають, що фактична заробітна плата вчителів нижча за справедливу.

Як у світі несвідомо сприймають статус вчителя?

В опитування було завдання «Слово-асоціація», щоб виміряти спонтанне, несвідоме сприйняття вчителів. Респонденти мали із запропонованих пар слів обрати по одному слову, яке би найвлучніше описувало педагогічну професію в їхній країні. На вибір було лише 10 секунд.

Пари слів представили у випадковому порядку: «Шановані | Нешановані», «Надійні | Ненадійні», «Впливові | Невпливові», «Надихають | Нудні», «Працьовиті | Ледачі», «Добра зарплата | Погана зарплата», «Високий статус | Низький статус».

І виявилося, що спонтанно, несвідомо вчителів сприймають переважно дуже позитивно. У багатьох країнах більшість опитаних відчувають, що вчителі дбайливі, працьовиті, впливові, розумні, надійні та надихають. Однак є істотні відмінності між країнами.

Спонтанне сприйняття переважно відповідає дійсному статусу, який виміряли цим дослідженням. Однак є багато країн, у яких рефлексивне сприйняття позитивніше, ніж явне (Гана та Уганда), і країни, де воно негативніше (Корея та Греція). Є кілька країн, де викладачі розглядають свій статус негативніше, ніж громада: це Португалія, США, Угорщина, Іспанія та Франція.

Статус вчителя і успішність учнів: є зв’язок?

Існує чіткий позитивний зв’язок між статусом вчителя і міжнародною успішністю учнів. Країни, в яких високий статус вчителя — Китай, Тайвань і Сінгапур, мають кращі навчальні результати, ніж країни, в яких статус викладача низький, як-от Бразилія. Країни-винятки — Туреччина та Індонезія. Статус викладача тут відносно високий, але навчальні результати дуже низькі.

Автор: Олена Юрченко

 Щойно завдали удари по місту Кропивницький, які пролунали одночасно із сигналом тривоги.

Забудьте про очне навчання!

Бахмут, школа №5. Була...

 

5 ідей для формувального оцінювання знань учнів

 Кілька цікавих ідей для організації формувального оцінюванняю

Формувальне оцінювання – одночасно дуже цікаве та не надто просте завдання. Бо оцінювання знань учнів відбувається безпосередньо в процесі навчання. Бо вчитель має не лише поставити оцінку, а з’ясувати з її допомогою, як саме діяти далі. Чи засвоїли учні необхідний об’єм знань (і чи всім це вдалося взагалі), чи можемо рухатися далі, чи потрібно пояснити тему якось інакше, чи варто адаптувати освітній процес?

Формувальне оцінювання допомагає не лише педагогам, а й учням, адже воно фактично демонструє школярам, куди рухатися далі. Саме тому його варто застосовувати якомога частіше: і тоді, коли діти тільки-но вивчають нову концепцію, і коли вже майже завершили роботу над темою. Пропонуємо кілька ідей для формувального оцінювання, які сподобаються і вам, і учням.

Вхід та вихід

Короткі кількахвилинні опитування на початку або наприкінці уроку допоможуть швидко та легко з’ясувати, що саме та наскільки добре пам’ятають діти. Опитування може бути як класичним, так і більш незвичним.

Візьміть ватман, закріпіть на дошці та розділіть його на три колонки: порядкові номера (за кількістю учнів), запитання та відповіді. Запишіть у другій колонці короткі запитання, пов’язані із вивченим на попередньому уроці матеріалом. Заходячи до класу, учні мають по черзі підійти до ватману та написати відповідь на запитання.

Зверніть увагу: і запитання, і відповіді мають бути короткими, ми ж не хочемо витратити на таке опитування пів уроку?

Ще можна провести опитування за допомогою онлайн-тестів (також запропонуйте дітям гру зі флеш-картками) або Google Forms.

А от наприкінці уроку можна попросити учнів записати найважливіше з того, що їм вдалося дізнатися на цьому занятті. Аби дітям було простіше, дайте їм підказки:

• Що нового ви дізналися, що зацікавило, що добре зрозуміло, а що – недостатньо?
• Сьогодні найцікавішим для мене було…
• Сьогодні було складно, бо…

Зондування

Закордонні вчителі говорять, що формувальне оцінювання має бути так само простим і швидким, як зондування. Наприклад, попросіть дітей:

• написати листа другу із поясненням нової теми;
• намалювати інтелект-карту, аби візуально представити основні терміни та поняття;
• написати, що нового дізналися, чого навчилися та що ще хочеться дізнатися;
• визначити та записати ключові слова щойно вивченої теми.

А поки діти виконуватимуть завдання, спостерігайте за їхньою роботою, це допоможе вам виставити максимально точну оцінку. Спостерігайте та робіть короткі нотатки.

Дивитися та слухати

Навіть просте спостереження за діями, поведінкою та словами учнів може дати вам багато цінної інформації для формувального оцінювання. Ви можете стежити за школярами та робити нотатки, коли вони працюють у групах чи парах, створюють проєкт, радяться, дискутують тощо. 

На що звертати увагу? На те, хто говорить, скільки, які ідеї висуває (не страшно, якщо не всі ідеї чи висновки правильні, головне – що дитина старається та працює). Найпростіше – написати список із приізвищами учнів та ставити плюси чи мінуси навпроти них. Якщо мінусів набирається більше, то варто переглянути методи навчання.

Одна сторінка

Запропонуйте дітям цікаве завдання-гру: написати та намалювати на одному аркуші все, що вони знають із певної теми. Наприклад, якщо ви хочете визначити, наскільки діти добре розуміють щойно прочитаний текст (художній, науковий, науково-популярний тощо), попросіть їх написати на аркуші назву тексту та ім’я автора, а потім – додати цитату з тексту (будь-яку, що подобається) та коротко пояснити, чому обрали саме її, зазначити кілька основних термінів або дати власні визначення. Потім потрібно пояснити основну ідею тексту й написати одне-два запитання, які виникли після його прочитання. А тепер можна покреативити: нехай діти створять малюнок, пов’язаний із основною ідеєю тексту.

Таке завдання можна виконувати і на уроках природничого циклу. Наприклад, на уроці фізики можна записати на аркуші фізичний закон, його формулу, а потім пояснити, як цей закон реалізовується в реальному житті. Бажано пояснити його не лише на словах, а й намалювати! Також можна запропонувати школярам спробувати створити, спираючися на цей закон, власну задачу. 

Потім ви можете зібрати аркуші та проаналізувати, наскільки добре учні зрозуміли матеріал. Такий аналіз не займе багато часу та ще й буде дуже цікавим вам особисто.

Заплутати та пояснити

Закордонні вчителі радять періодично перевіряти, чи розуміють ваші учні, чому певні твердження та концепції є неправильними або надто складними. 

Для початку попросіть школярів самостійно визначити, що саме для них було найскладнішим. Це допоможе дітям оцінити рівень свого розуміння теми та замислитися на мить над тим, чому саме певні поняття недостатньо зрозуміли. А тепер нехай вони спробують проаналізувати, чому тема виявилася надто складною? Можливо, вони пропустили чи недостатньо добре засвоїли попередню? А може все ж усе не так погано та вони зможуть пояснити незрозумілі моменти самостійно?

Також періодично проводьте перевірку так званих помилкових уявлень. Запишіть на дошці хибну тезу, пов’язану з темою уроку та запропонуйте кожному учню самостійно вирішити, чи погоджуються вони з наведеною тезою, чи ні, а потім – проголосувати. Наприклад, діти, які згодні з тезою, піднімають великий палець угору, а ті, хто не погоджується – опускають його вниз. Завдяки цій простій стратегії ви краще розумітимете, чи потрібно (так як саме) коригувати подальшу роботу. 

А які стратегії для формувального оцінювання використовуєте ви?

джерело

Презентація "Формувальне оцінювання в дії: Що? Де? Як? ( від теорії до практики)

 

Про матеріал

Презентація "Формувальне оцінювання в дії: Що? Де? Як? ( від теорії до практики).Мета: розкрити мету та цілі оцінювання в сучасній школі, познайомити з техніками формувального оцінювання та поділитися досвідом по даному питанню. 

джерело

#формувальне_оцінювання - вербальне оцінювання відповідно до рівнів навчальних досягнень

 

Фрази, які стануть у пригоді вчителю для вербального оцінювання учнів 1-4 класів

 Міністерство освіти і науки затвердило методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти. Відповідний наказ і текст рекомендацій оприлюднено на сайті МОН. Рекомендації запроваджують поняття вербальної оцінки (оцінювальне судження) та рівневої оцінки (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату). Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово.

Щоб процес перевірки зошитів був правильним, зручним та результативним, скористайтесь добіркою сталих висловлювань від Всеосвіта й за бажанням доповнюйте її власними креативними фразами.  

Якщо робота виконана бездоганно, доречними будуть такі фрази:

Супер	Неймовірно
Талановито	Фантастично
Дивовижно	Приголомшливо
Молодець	Ідеально виконано
Бездоганно	Краще не буває
Чудово	Неймовірно
Чудова робота	Оригінально
Чудова ідея	Так тримати
Прекрасно	Відмінний результат
Гарна робота	Бездоганна робота
Геніально	Відмінна робота
Гарна думка	У тебе все вийшло

Якщо у роботі є деякі незначні помилки, доречно використати наступні форми вербального оцінювання:

Ти робиш значні успіхи	Це дуже втішно
Добре впоралась/впорався	Продовжуй у тому ж дусі
Ти це зробила/зробив	У тебе дуже добре виходить
Рада/радий за тебе	Я знала/знав, що ти впораєшся
Ти швидко вчишся	Ти на правильному шляху
Твоя думка цікава	Значно краще

Якщо ви бажаєте емоційно підтримати дитину, скористайтесь такими формулюваннями:

Щодня тобі вдається усе краще	В тебе є прогрес
Ти сьогодні багато працювала/працював	Це дійсно щось неймовірне
Ти сьогодні гарно працюєш	Тепер ти зрозуміла/зрозумів цей матеріал
Тепер ти все зрозуміла/зрозумів	Це завдання вдалося найкраще
Старайся, ти можеш	Ти вдосконалюєшся
Тепер тебе ніщо не зупинить	Вже виходить добре
Цілком слушно	Це здорово
Отак правильно	Цього разу ти це зробила\зробив
Набагато краще	Ти перевершила\перевершив себе
Ти рухаєшся у правильному напрямку	Ти докладаєш багато зусиль – у тебе все вийде

Кожному буде приємно прочитати у своєму зошиті слова підтримки від вчителя:

Ти зростаєш над собою	Сьогодні справи йдуть набагато краще
Молодець, ти проявила/проявив свою фантазію	Твоя робота з кожним днем стає краще
Ти робиш впевнені кроки вперед	Ти дійсно на вершині
Ти вже маєш значні успіхи в цьому	Я дуже пишаюсь тобою
Щоразу краще	Ти дійсно в темі
Так тримати	Ти все зрозуміла/зрозумів
Я вражена твоєю роботою	Ти майже все зрозуміла/зрозумів
Як тобі це спало на думку?	Я рада бачити, що ти так вправно працюєш
Ти робиш все так просто	Вітаю, тобі підкорилося складне завдання
Дякую за відповідальне ставлення до роботи	Ти швидко вчишся
Це найкраще, що ти коли-небудь робила/робив	Я вірю у твої сили
Я ніколи не бачила, щоб хтось робив це краще	Щиро радію твоїм успіхам

Якщо у роботі є певні помилки, доречними будуть такі фрази:

Уважно перевір це завдання	Уважніше, будь ласка
Відшукай помилку	Перечитай, спробуй знайти помилку
Тут сховалась помилка	Спробуй самостійно знайти помилку
Треба ще раз повторити цю тему	Не все вдалося, наступного разу буде краще
Треба потренуватися ще	Треба попрацювати додатково над такими завданнями
Спробуй ще раз розв’язати це завдання	Є над чим працювати, я тобі допоможу
Не поспішай	Потренуйся виконувати таке завдання
Зможеш самостійно знайти помилку?	Хід розв’язку правильний, спробуй знайти помилку

Формувальне оцінювання допомагає вчителю знайти необхідні доречні слова та коментарі до різних видів робіт: самостійної, парної, групової, проєктної діяльності учнів. Такі репліки дозволяють зробити зауваження без зайвих образ, підтримати та надихнути кожного оригінальним та несхожим на інших коментарем.

Корисна порада: щоб суттєво спростити свою роботу, вчителю достатньо роздрукувати усі ці фрази, заламінувати їх та використовувати під час перевірки зошитів. З часом більшість фраз швидко запам’ятовується.

джерело